+1 Київ
"Талібан" визнав Крим російським.
Оце перемога російської дипломатії. І зрозуміло ж, що бородачі з автоматом не просто так прокинулися вранці, зробили намаз, закидали камінням кількох волелюбних жінок і після цього визнали Крим російським. Це могло стати лише результатом тривалої роботи російських дипломатів та спецслужб. Які дуже старалися, поступалися, робили приємне, щоб здобути це визнання. Можливо, пообіцяли знижки на наркотрафік до Європи.
І ось навіщо? Цікаво, що має бути в голові в мешканців Кремля, якщо їм важливо здобути визнання від лідерів "Талібану"? Ті ще законодавці мод у світі. На що це має вплинути? Підняти рівень гордості в росіян? Дивіться, "Талібан" із нами? "Крим і Кабул наш"? Путін усіх переміг і домігся поваги у світі?
Чи думають, що це підвищує легітимність крадіжки? Ну якщо місцевий маніяк визнав, що ти законно вкрав телевізор у сусіда, то це означає, що ти таки не порушив закону? Причому не місцевий авторитет, бо Росія і є місцевим авторитетом на районі, а так, маніяк із парку на краю міста. Після такого, звісно, уся інтелігенція на районі повірить, що ти законно віджав телевізор.
Для цивілізованої людини здається, що якщо ваші дії схвалює "Талібан", то ви робите щось не так. Це якщо раптом вас в Україні почне хвалити Дубінський. Це означає, що ви десь помилилися. Але для росіян, з огляду на все, усе навпаки. Принаймні для тих, хто сидить за кремлівською стіною. Їм хочеться почути схвалення хоч би від "Талібану". Ось вона, справжня самотність. Самотність у Кремлі. Коли поговорити нема з ким. І хочеш, щоб тебе визнали хоча б лідери середньовічних терористів.
І ось парадокс. Ти сильний. Страшний та сильний. Ти силоміць віджав у слабшого сусіда Крим. І що? І тепер ти мусиш шукати схвалення цього вчинку. Підлещуватися до талібів. І щодня перед дзеркалом повторювати фразу "Крим наш". Тебе дратує "Кримська платформа", бо там збираються пристойні люди. І ці люди не визнають твого злодійства. Хоч ти страшний та сильний. І доводиться задовольнятися "Талібаном". Така доля. Великий лідер і твої друзі – це божевільний Лукашенко і бородатий мужик з автоматом, що тільки-но спустився з гір.
Щастя – це коли тебе розуміють. Колись говорили у старому радянському фільмі. Щастя для Путіна тепер – це коли тебе розуміє божевільний диктатор Лукашенко і таліб з автоматом.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
