+8 Київ
Українські енергетики розбалували багатьох українців.
Росія робить уже третій підхід до снаряда. Третій раз намагається занурити Україну в повну темряву. І перші два рази в них не вийшло. Зима 2022–2023, літо 2024-го – українські енергетики працювали на межі, творили справжні дива. Хоча ми розуміємо, що див не буває. І є просто віддана робота на межі можливостей.
І ці "дива" сприймалися як належне. Люди думали, що це так треба – і по-іншому й бути не може. Але ж – може. І могло б. І не сталося інакше тільки завдяки таланту й роботі енергетиків. Завдяки масштабній підтримці цивілізованого світу.
Але тепер українці вимагають від них див. Вимагають. Справжніх див.
І от ми вже чуємо: уже тиждень пройшов із попереднього обстрілу. Чого це ще є масштабні відключення? Хтось ліниться? Знову вкрали гроші? Точно вивозять електрику за кордон. Хто підступно відключає саме мою лінію? Це помста за боротьбу за правду?
Дійсно, чому за тиждень не відновили ТЕС, у яку прилетіла купа балістичних ракет...
А див не буває. І це ми маємо зрозуміти на початку цієї зими. Як би не працювали українські енергетики, а запас міцності системи знижується. Запас обладнання, яке можна використати для ремонту, не нескінченний.
Але останнє, що можна собі дозволити, – то це дорікати людям, які як прокляті працюють, намагаючись відновити систему після варварських атак росіян. Немає більшого невігластва, ніж стверджувати, що когось відключають більше через змову чи непрофесіоналізм і варто лише пересічній людині зайти до диспетчерського пульта – і все налагодиться.
А хоча ні. Є ще гірше. Знов прокинулися інстадіви, які стали раптово експертами в енергетиці, вдягаючи каструлі на голову. Усі ці астрологині, нумерологині й тарологині знайшли час на те, щоб відволіктися від успєшного успєха й боротьби з вакцинами. І от ми чуємо від них уже заклики капітулювати. І намагання звинуватити Україну в тому, що світло відключають. Знову з'явилися тези про експорт, хоча, здається, на четвертий рік війни має прийти розуміння зв'язку між обстрілами й відключеннями світла. Зимою 2022 року розмови про експорт могли смішити. Зараз уже хочеться стріляти на звук.
Останній раз таке пришестя дівчат, які влаштовують істерики й закликають піти назустріч росіянам, ми бачили літом 2024 року, після удару по "Охматдиту". Чомусь саме цей контингент уміють надихати росіяни. Намагаючись створити внутрішній тиск на фоні тиску зовнішнього.
Але навряд чи ми маємо бажання зробити росіянам приємне і задовольнити їхній план?
Так от, цієї зими темних годин буде багато. І цією темрявою росіяни будуть намагатися підняти найтемніші частини нашої душі. Направити ненависть на енергетиків. На українських перемовників. На саму ідею спротиву росіянам.
І наше завдання витримати. І не дати Путіну залізти нам у голову. І не дати собі перетворитися на тупих зомбі, що не здатні розуміти причинно-наслідкові зв'язки.
Джерело: Сергій Фурса / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
