-1 Київ
Сьогодні дуже близько бачила "русский мир". Він настільки потворний, що емоції кам'яніють. Я навіть розплакатися не змогла, просто завмерла, оніміла.
Ми їздили годувати бездомних котів у Циркуни й Тишки. Нині туди пускають, розміновано. Це ті райони Харківської області, які вісім місяців жили під окупацією.
У Тишках у Люди був будинок. Вибач, Людо, я не можу не показати цього. Не дивися, прошу тебе.
Я кілька разів писала про це приголомшливе місце. Клянуся вам – це найгарніший будинок, який я коли-небудь бачила.
Люда влаштувала там дитячий садок, він працював за системою Монтессорі. Там була мініферма з кроликами й курочками, ігровий майданчик просто на узліссі, величезний басейн, бібліотека, мінікінотеатр.
Я любила туди приїжджати. Повсюди книжки й кубики, об'ємні цифри та літери, кольорові олівці й геометричні фігури – усе у вільному доступі. У системі Монтессорі немає режиму дня, гратися і займатися малюки можуть будь-коли, коли захочуть.
Місце, куди діти рвалися навіть у вихідні.
Пам'ятаю, застала момент, коли маленьку Варю мама намагалася забрати із садка. Крихітка ридала:
– Ні, не хочу йти, хочу тут лишитися!
Я особисто Варюшу повністю підтримую. Ми всі, Людини подруги, не хотіли йти із цього дому. Після дівич-вечорів їй доводилося нас виганяти.
Ходили сьогодні руїнами. Руїнами мирного, красивого, неймовірно світлого життя. Будинок спалили. Як пояснив Льоша, а він військовий, слідів прильоту немає – будинок спалили зсередини.
Не тільки Людин будинок, спалили майже всю вулицю.
Навіщо? Ми ставили це запитання всю дорогу. Навіщо палити? Приховати сліди грабежів? Просто із заздрості? Від злобищі?
У ванній обгоріле ганчір'я і георгіївські стрічки. У мінікінотеатрі брудні дитячі матрацики, недопалки, порожні пляшки – лігво "визволителів".
Ферму спалили окремо. Кроликів, курочок.
Можна тільки дякувати богові, що цього дня не встигли привести дітлахів у дитячий садок. І що Люда із сином урятувалися. Втекли, встигли.
Ми нагодували бродячих котів і в повній тиші поверталися назад до Харкова. Усі прокльони вже лунали. Усі слова давно сказано.
"Русский мир" настільки потворний, що емоції кам'яніють.
Джерело: Анна Гин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
