Владі РФ як повітря потрібна нова переможна війна, тільки так вона може втриматися – і вона її активно шукає

День Перемоги Рutin style – передчуття громадянської війни.

Про те, що влада перетворила День Перемоги на апофеоз жлобства і дурості, на наругу над пам'яттю, уже написано все. Салюти в порожньому місті, водолази з портретами ветеранів на дні річки – от водяники перейнялися величчю нашої перемоги, дівчатка на цвяхах, відгодоване начальство в бантах – усе це відбиває огидний тренд останніх років. Фронтовики, яких я знав, застали лише початок цього процесу, але плювалися вже тоді й ніколи в офіційних шоу участі не брали.

Сенс дій начальства, загалом, зрозумілий – своїх досягнень немає, треба примазатися до тієї трагедії та спробувати оголосити переможцями саме себе. Раніше війну виграв Сталін, а не народ, тепер і взагалі Путін. А про те, скільки на цьому крадуть, і говорити не хочеться.

Але є у цього шабашу, який фактично перекреслює найкращий день нашої історії, ще один аспект. Владі як повітря потрібна нова переможна війна, тільки так вона може втриматися – і вона її активно шукає.

Другого Криму немає, та й від першого залишилося саме похмілля. Світової війни вона не хоче – хоче шантажувати, але не доводити до краю. Дрібні авантюри ефекту не дають. А ось перемагати внутрішнього ворога – мила справа.

День Перемоги раніше був втіленням єдності всіх нас, незалежно від політичних поглядів. Звісно, є ще Новий рік, залишився Великдень, коли люди, які по-різному ставляться до релігії, згадуючи про перемогу життя над смертю, не схильні шукати ворогів серед своїх ближніх. Але День Перемоги в путінському виконанні не об'єднує, а роз'єднує. Він вибудовує стіну між нами й усім світом – ми ж боролися, виявляється, одні з усією Європою і нам ніхто не допомагав.

Але головне те, що День Перемоги по-путінськи роз'єднує наше суспільство. З екрана пояснюють, що серед нас є вороги, які, якби вони жили тоді, поголовно пішли б у поліцаї. Це ті, кому не подобаються повітряні паради в охопленій епідемією країні. Ті, хто не хоче, висунувшись із вікна з портретом  діда, співати хором. Хто не в захваті від демонстрації перемоги у хокей над командою Німеччиною, яка відбулася два роки тому, тобто від прирівнювання війни та гри, нинішньої Німеччини та Рейху. Наступний крок – і влада готова його зробити – команда на знищення зрадників батьківщини. За законами військового часу, адже мирний у нас так і не настав.

Пане президенте! Зробити великою Росію у вас не вийшло. Тепер ви хочете для всіх нас великих потрясінь.

А всіх – зі святом! 9 травня – великий день!

Джерело: Leonid Gozman / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора