Путіну буде дуже складно, якщо Дуров включиться в гру 

Лист Зеленського проти духу Анкориджа. До чого це призведе?

Інформаційно, Петербурзький форум перетворився на суцільне приниження Путіна. Перший день став тріумфом українських дронів, а на другий всі говорили не про виступ Путіна, а про лист Зеленського.

Але головне: як це вплине на подальший хід війни?

1. Кінетична-інформаційна кампанія ПМЕФ-2026, безумовно, є однією з кращих за весь час війни. Удар по порту Петербурга та лист Зеленського Путіну, очевидно, стали одним з піків усієї весняної кампанії ЗСУ по мідл- та діпстрайкам із дуже хорошим кінетичним ефектом і дуже правильним інформаційним висвітленням.

2. Наслідком цієї атаки вже є прискорення переходу частини росіян із розряду лоялістів та індиферентних у розряд кухонної опозиції (вперше я про це писав ще 30.03.26). Але ми маємо розуміти, що перехід до кухонної опозиції спричинений не лише нашими ударами і зупинкою просування росіян. Є ще три внутрішні причини: погіршення життя у десятків мільйонів росіян, зневіра в зупинці війни і відчуття десятків мільйонів росіян, що війна триватиме доти, доки при владі Путін. І, нарешті, закриття інтернету.

3. І тут ми підходимо до дуже важливого моменту: вперше за час війни Путін змушений звертатися перш за все до своєї аудиторії. І говорить він цій аудиторії про те, чому війну не можна зупинити. Звідси історії про Старобільськ. І звідси, між іншим, те, що він уперше з 2021 року частково визнав легітимність Зеленського.

4. При цьому варто звернути увагу на цільові аудиторії, з якими спілкуються Путін і Зеленський (лист Зеленського, крім української та міжнародної аудиторії, також адресовано росіянам). Так от, Путін апелює перш за все до двох російських аудиторій: до себе самого (головний посил: я хочу продовження війни) і до 21–23% ура-патріотів, які хочуть повернення до парадигми: нас усі бояться. Пасивна більшість (третя аудиторія) – 62–64% – є фоновою для Путіна. Зеленський, навпаки, апелює перш за все до пасивної більшості, а ура-патріоти для нього фон. Він також апелює до Путіна, принижуючи його. Головний посил Путіна – "Україна зриває переговори". Уже зараз можна сказати, що ця гра йому знову не вдасться. Між іншим, цей посил головний у Путіна і для міжнародної аудиторії. І тут теж у це ніхто не вірить. Тому він знову натякнув на ядерний удар, згадавши, що "Орєшнік" ще не використовували насправді.

5. Але повернімося до цільових аудиторій. Задача Путіна на цьому етапі дещо простіша: по-перше, закрити (частково) рот ура-патріотам. І цю задачу, він вважає, що зможе повністю виконати восени, коли після виборів закриє інтернет. Спойлер: буде дуже складно, якщо Дуров справді включиться в цю гру. А поки що він втрачає час. Щодо пасивної більшості, то він її вважає несубʼєктною. І частково має рацію. Наша проблема – що ми апелюємо до малосубʼєктної більшості, яка не має лідера та ідеї. Простіше кажучи, ми не готуємо революції. Так само, як її не готує Захід. При цьому є лише сподівання на еліти, які поки просто бояться.

6. Розширення географії ударів та поява перебоїв з паливом у великій кількості регіонів РФ, яка є цілком реальною у жовтні – грудні 2026 року, безумовно, збільшить кількість незадоволених. Але відсутність лідера, ідеї та брак зрадників серед силовиків перетворять Росію на Іран, а не призведуть до "майданів".

7. Революції потрібно готувати. Наведу класичний приклад: у 20-х роках Союз вирішив інкорпорувати Компартію Китаю до Гоміндану, щоби потім отримати КНР. Це просто приклад, якщо що.

Джерело: Vadym Denysenko / Facebook