+12 Київ
Приєднання Білорусі – до останнього сподіватимуся, що народ Білорусі відіб'ється, що цього не станеться – буде, окрім усього іншого, означати різке посилення агресивно-мілітаристських тенденцій у політиці нашої держави.
Якби – суто гіпотетично – Путін захотів миру на Донбасі, то Гіві – Моторола – Захарченко й інші борці за свободу народу та лідери "народних республік" зробили б усе, щоб зірвати будь-які переговори – за часів миру вони не потрібні нікому, окрім правоохоронних органів. Війна – єдино можлива для них форма існування. Здається, отримуємо ще одного такого самого – Лукашенка. Він оголосив себе молодшим братом Путіна – так і сказав, своєю батьківщиною – усе від Бреста до Владивостока, і пообіцяв усе це захищати!
Мало того, що ще до об'єднання в будь-якій формі він тим самим оголосив, що вважає свою країну всього лише частиною нашої. Йому потрібна війна. У мирний час він просто замазаний кров'ю клоун. У воєнний – сподівається знайти собі місце. І якщо Путін після анексії Білорусі (якщо це, не дай бог, трапиться) дасть йому якусь посаду, це буде прибавкою до полку наших яструбів, які сплять і бачать, як би ще де-небудь повоювати.
P.S. А якщо все скінчиться добре, то коли-небудь наша країна екстрадує його до Мінська для суду. А заодно і Януковича до Києва.
Джерело: Leonid Gozman / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
