+6 Київ
Агресивних дурниць на адресу Заходу протягом останніх років було сказано дуже багато. І ніколи ніхто з еліти на це публічно не реагував. Навіть коли після чергового мудрого і виваженого висловлювання Марії Захарової на адресу президента Вучича Путіну довелося телефонувати йому з вибаченнями, у нас усередині все було тихо. А тут – сенсація.
Усього-то й сказав Лавров, що ми, мовляв, готові до розриву відносин із Євросоюзом. Ось якщо вони дозволять собі ще хоч раз... то відразу й розірвемо. Нічого, правду кажучи, особливого. Але раптом цілий Пєсков, а за ним і МЗС заявили, що не так, виявляється, зрозуміли нашого головного з дипломатії. Він же зовсім інше мав на увазі, що ми ж з усією душею. Ну і далі за звичайними лекалами.
Я не пам'ятаю, щоб так дезавуювали одного з найвищих бояр. І цей скандал свідчить про те, що ж насправді відбувається за великою червоною стіною.
Вони там зовсім не такі єдині, як багатьом здається. Там є кілька найближчих до першої особи, людей 15–20, яким у сенсі відносин із Заходом уже нічого втрачати. Замками в Іспанії, можливо, зможуть користуватися їхні діти, та й то не точно. Вони вже точку неповернення пройшли, їм жити тут, забезпечивши охорону територій своїх маєтків від вдячного народу. Але інші верхні 10 тисяч під санкціями не перебувають і хочуть спокійно витрачати все зароблене непосильною працею саме там, на території ворога.
Тому для них заява Лаврова – це як повідомлення про революцію у Фінгалії для героя Галича, який якраз у Фінгалію і зібрався! Мабуть, найголовніший зрозумів, що Лавров перетнув межу, що це розмахування шаблею перетворить на ворогів не всіляких там інтелігентів і молодь, на яких давно начхати, а своїх – губернаторів, міністрів – регіональних і навіть федеральних, бізнес – словом, тих, із ким сваритися небезпечно. Небезпечно в прямому сенсі слова – є шанс і до палацового перевороту догратися.
Звідси два висновки. По-перше, у них там, у тераріумі, теж є червона риска, яку Лавров випадково переступив, а цього робити настільки не можна, що довелося товариша публічно поправити. По-друге, попри те, що на країну, народ, а тим більше закон їм щиро начхати, у них є обмеження, вони зовсім не почуваються вільними робити, що на думку спаде. Вони бояться одне одного, а головне – Заходу. І це чудово, що вони бояться!
Джерело: сайт радіостанції "Эхо Москвы"
