+5 Київ
От не просто так усе-таки ще 15 років тому на Болотній однією з найпопулярніших кричалок була "Когда мы едины – мы непобедимы!". Адже правда – дуже корисна штука, і не тільки у внутрішній політиці, а й у міжнародній.
Після відомої зустрічі на Алясці стрункість західних лав начебто було відновлено вчора у Вашингтоні. Так, звісно, Трамп не "вписався" за Україну на повну, як за помахом чарівної палички. Цього ніхто й не чекав. Досить того, що він відмовився "вписуватися" й за Путіна, викручуючи Зеленському руки.
І на цьому тлі одразу маємо:
- Гарантії безпеки обростають дедалі більшою конкретикою, остаточний текст доручено оформити держсекретарю Рубіо. Хоча зрозуміло, що жодні угоди з Путіним такими бути не можуть. Має бути сильна позиція. Схоже, вона вимальовується. США готові продавати Україні зброю, а Зеленський дістав гарантії від Європи в розмірі $100 млрд на це.
- Найсуперечливіше, територіальне, питання залишили на пряме обговорення Москви й Києва. Ніхто допомагати Путіну тиснути й торгуватися не буде.
- Власне, саму цю пряму зустріч Путіна й Зеленського, яка ще нещодавно здавалася фантастичною, заплановано чи то на наступний тиждень, чи то на перші числа вересня. Чи то в Женеві, чи то в Будапешті, чи то в Римі.
Звісно, Путін спробує зіскочити й затягнути. Але м'яч тепер у будь-якому разі на його половині поля, а за безкінечні зіскоки можна одного разу й від вашингтонського рефері червону картку дістати...
Джерело: Дмитрий Гудков / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
