0 Київ
Чому Україні потрібно ''дзеркалити'' санкції ЄС і США. Нещодавно президент України підписав законопроєкт, який передбачає запровадження правової відповідальності за спроби обходити санкції. Цю подію важко переоцінити, адже необхідність такої законодавчої бази було обговорено із 2016 року. Раніше через відсутність відповідного законодавства Україні було практично неможливо розслідувати випадки порушення санкцій.
Працюючи у прокуратурі, ми неодноразово передавали інформацію про такі факти колегам з інших країн. Тільки останніми роками було зафіксовано безліч подібних інцидентів, але ефективного інструменту для внутрішнього розслідування не існувало. Наприклад, кейс, коли Нідерланди оштрафували компанію Dieseko Group BV за порушення санкцій, а саме – участь у будівництві Кримського мосту: компанія отримала штраф у розмірі приблизно €1,8 млн за те, що у 2015–2016 роках продавала установки і складники для будівництва Кримського мосту, а також відправляла фахівців для надання технічної допомоги. За цим вироком стояла, зокрема, величезна робота прокуратури АР Крим і міста Севастополь. Однак через відсутність законодавчої бази в Україні у 2019 році відповідні матеріали направили до компетентних органів Нідерландів.
Деякі подробиці законопроєкту вже опубліковані в "Економічній правді", але він потребує глибокого аналізу. Водночас важливо звернути увагу на кілька ключових аспектів, без яких він може втратити ефективність.
Насамперед важливо розуміти, що санкції – це міра впливу, яка застосовується у відповідь на порушення норм чи правил міжнародного, національного чи корпоративного права. У контексті міжнародного права санкції зазвичай означають заходи, що вживаються проти держави, організації чи індивідуумів із метою спонукати їх до дотримання міжнародних норм або виправлення поведінки, що порушує ці норми. Тому, наприклад, коли йдеться про наших громадян, то, на мою думку, внесення їх до санкційних списків є нелогічним і не забезпечить належного правового результату. Випадки, коли громадяни України порушують законодавство, мають бути розглянуті відповідно до кримінального чи адміністративного законодавства.
Однак якщо з українськими санкціями все більш-менш зрозуміло, то як бути із санкціями наших міжнародних партнерів в інтересах України?
У цілому нам потрібно провести повну гармонізацію санкційного законодавства з міжнародними стандартами й забезпечення координації з міжнародними партнерами. Наше санкційне законодавство має відповідати принципам і політикам держав Європейського союзу і США, які запроваджують санкції в інтересах України. Саме така гармонізація дасть можливість "дзеркалити" їхні санкції, тобто, по факту, притягувати до відповідальності за порушення санкцій, введених ЄС, США й іншими нашими партнерами.
Зупинимося детальніше на "дзеркальності" санкцій. Ідеться про те, що Україна повинна мати можливість застосовувати санкції, аналогічні тим, що вводяться ЄС і США в наших інтересах. Це важливо з кількох причин. По-перше, це дозволяє підвищити ефективність заходів завдяки узгодженості дій із міжнародними партнерами. По-друге, така практика сприяє залученню України до глобальної санкційної політики, а також полегшує процедури екстрадиції підозрюваних у порушенні цих санкцій. Цей підхід дозволить зробити санкції реальним інструментом впливу, а не лише декларативною політикою.
Потенційне прийняття цього законопроєкту – важливий крок уперед. Проте його ефективність залежатиме від створення системи моніторингу, прозорого правозастосування, повної гармонізації з міжнародними нормами, підготовки судової системи й дієвої дипломатичної підтримки. Лише так ми зможемо перетворити санкції на реальний інструмент захисту національних інтересів і боротьби з російською агресією.
Джерело: "Українська правда"
