Минулий тиждень був дуже емоційним. Адже саме в ці дні, з 18-го до 22 лютого, сім років тому сталася квінтесенція Революції гідності.
Щороку ми немов заново переживаємо події фінальної фази Євромайдану, оплакуємо загиблих героїв, пишаємося нашою перемогою, яка вкотре показала силу духу і волелюбність українського народу. У повному розумінні цього слова. Незалежно від мови й національності.
Політичні події розвивалися співзвучно. У середу Верховна Рада ухвалила історичну постанову, яка визначає Революцію гідності одним із головних моментів становлення Української держави і виразником національної ідеї свободи.
А за день, у п'ятницю, РНБО вирішила ввести санкції проти путінського кума Медведчука і його дружини Оксани Марченко, на яку оформлено величезну кількість активів бізнес-імперії чоловіка.
Жорсткі заходи вирішили застосувати на підставі розслідування СБУ за статтею про фінансування тероризму, сказав секретар РНБО Олексій Данілов. Санкції запроваджено на три роки, вони стосуються всього майна, яке контролює Медведчук.
Також Рада нацбезпеки доручила повернути в держвласність нафтопродуктопровід "Самара – Західний напрямок". Нафтопродуктопровід експлуатує компанія "Прикарпатзахідтранс", яка фактично належить Медведчуку.
Браво, РНБО! Браво, Зеленський! Адже всі розуміють, що вирішальне слово було за президентом. Введені санкції – це наслідок його політичної волі. І як озвучив Данілов, це тільки початок. Далі буде... "П'ятій колоні" й усім колаборантам приготуватися і пристебнути ремені. Вони входять у зону високої турбулентності.
Що це означає і до чого веде? Президент України Володимир Зеленський послідовними діями (закриттям каналів і продовженням атаки) чітко показав свою ідеологічну позицію. Він ментально відділив себе як від проросійського, так і від схильного до "петляння" електорату. Тобто припинив грати в центризм і демонструвати бажання сподобатися всім одразу.
Рішучі кроки проти агентури впливу кремлівського режиму затвердили його як патріотичного державника і дозволили зайняти позицію лідера серед правоцентристських налаштованої частини суспільства, яка сприйняла президентський наступ на ура! Реакція людей зводиться до кількох основних тез: "нарешті офіційно і відкрито озвучили імена внутрішніх ворогів і назвали їх ворогами", "припинили загравати з "п'ятою колоною" і створювати ілюзію мирного процесу, якого насправді немає і бути не може, оскільки агресор не хоче миру, він йому не потрібен". Тепер суспільство чекає на логічне продовження, включно з певною чисткою у владних структурах, зокрема ОП.
Ну а кремлівська верхівка, само собою, обурюється, волає (ха-ха) до зневаженого нею ж міжнародного права і лякає загостренням на Донбасі. Удар по куму – це конкретний ляпас особисто Путіну, і він напевно захоче помститися. Але іншого виходу у нас просто не існує. З грабіжником і вбивцею, що заліз до вас у дім, домовлятися на якісь нормальні умови марно. Його потрібно знешкодити всіма доступними способами. Це і почав робити Зеленський. І що вкрай важливо, за підтримки нової вашингтонської адміністрації. Лише місяць минув від моменту інавгурації Байдена, а як круто все помінялося. Офіційний Київ може собі дозволити виявляти рішучість і принциповість, усвідомлюючи, що він не один у протистоянні зі знахабнілим монстром, що може спертися на колективний Захід, який знову об'єднується навколо лідера, який повернувся, – Сполучених Штатів.
Це дуже яскраво виявилося під час Мюнхенської конференції з безпеки, де президент Джо Байден різко розкритикував Кремль, заявивши, що той атакує західні демократії, намагається послабити ЄС і НАТО, продовжує агресію проти України й улаштовує репресії щодо власних громадян. Із високою часткою ймовірності на Росію чекають нові санкції і, як наслідок, ще більша ізоляція від цивілізованого світу.
Джерело: "ГОРДОН"