Якщо в Україні немає масок та інших засобів захисту – треба стимулювати власне виробництво, давши роботу людям, які сидять удома

Президент Зеленський заявив про постачання найближчим часом у країну 50 млн масок.

Добре, що є розмови про засоби захисту. Але от біда – якщо орієнтуватися на потреби сусідніх країн (дотримуватися приблизно тих самих стандартів гарантування безпеки медиків), то тільки масок на місяць треба понад 70 млн. Це коли жодної не йде населенню.

Якщо масок та інших засобів захисту (респіраторів, костюмів, окулярів тощо) немає – їх треба купувати. А також треба стимулювати власне виробництво. І на цьому можна зробити бізнес. Точніше, допомогти людям, які сидять удома, зокрема людям за 60, заробити гроші.

Рецепт же простий – звільнити від податків тих, хто заявив, що шиє засоби захисту (за встановленим стандартом). Забезпечити закупівлю продукції медслужбами на місцях. Для пенсіонерів забезпечити доправлення матеріалів і купівлю готової продукції соціальними працівниками (це можна поєднати з доправленням харчів). Можна для доправлення найняти перевізників, які простоюють.

Далі тільки маски – пошиття навіть 70 млн, місячної потреби, – це зайнятість, робочі місця не менш ніж 10 тис. осіб. Гроші – не тільки держзакупівлі, але й волонтерські кошти. Гроші – продаж виробів торговельним мережам, аптекам тощо. Держава в цьому зі своїми замовленнями відіграє роль радше стимулятора. Головне – створити умови, щоб бізнеси почали працювати. Ті ж податки (їх відсутність), допомога в забезпеченні матеріалами (їх придбанні), частково викуп продукції для потреб медичних установ. 10 тис. робочих місць під час кризи дорогого коштують.

Зрештою – це гроші, які обертаються у країні, а не йдуть як оплата за імпорт.

І, нарешті, є ще один напрям – утилізація тих самих масок та інших засобів захисту. Це величезна індустрія утилізації небезпечних відходів, виникнення якої теж можна стимулювати податковими пільгами, ліквідацією зайвих адміністративних бар'єрів. І це індустрія, яка може працювати й після епідемії – шкідливих і небезпечних відходів у країні більш ніж досить.

Питання лише в тому, щоб подумати, як можна поєднати кілька проблем, створивши з алгоритмів їх розв'язання бізнес. Тільки не бізнес для одного, а бізнес для багатьох громадян.

Тоді громадяни матимуть дохід, держава розв'язує проблему, а вивільнені кошти можна спрямувати на щось потрібніше. Те, що зробити вдома, на жаль, неможливо.

Джерело: Ігар Тышкевіч / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора