+3 Київ
Tomahawk не буде? Можна було б зараз познущатися із журналістів телемарафону й низки каналів, які просили аналіз, точніше, коментарі у стилі RSNPZD. Але сенсу в цьому немає. Варто подумати про інше.
Я просто нагадаю те, що нещодавно писав про логіку РФ в ударах по газовій інфраструктурі України. І про тему ймовірної газової угоди Росії і Штатів. Також варто не забувати й інших тем, якими Кремль намагається "купити" Трампа.
1. Північна морська логістика (не проводи, а інфраструктура).
2. Газ і нафта на Далекому Сході. Видобування й реалізація. Регіон важливий, бо це зона інтересів КНР.
3. Ресурси. Фактично – та сама тема, що й в українсько-американському договорі. Тільки на обмежений перелік і з вигіднішими для РФ умовами. Тут Кремлю допомагає той самий чинник Китаю: "або з вами, або з Пекіном".
4. Ядерна безпека. Нова система договорів про нерозповсюдження – єдине поле, де РФ досі "на рівних". З більшою політичною вагою, ніж решта учасників "ядерного клубу".
5. Ядерне паливо – перероблення, утилізація.
6. Постачання рідкісноземельних елементів, які РФ видобуває зараз. Та й не лише.
Але найголовніше (і про це писав у прогнозі на 2025 рік) – чинник американсько-китайських відносин. Де погіршення між Пекіном і Вашингтоном дорівнює можливості гри Кремля.
Але, з іншого боку, те саме погіршення й перехід до торговельної війни, без бажання увійти у воєнну ескалацію, може підштовхнути обидві головні столиці до бажання "заморозити" російсько-українську війну, щоб не створювати додаткових ризиків. Заморозити умовно, "як є", з мінімальними додатковими конструкціями гарантування безпеки.
Для України на цьому етапі важливим стане "завтра" й "післязавтра", а саме можливості й здатності оперативно узгодити позиції з державами, для яких глибокі поступки на адресу Кремля становлять небезпеку. І це не лише "європейські партнери". Одним із найважливіших елементів пазла є Туреччина. Якій украй невигідна ситуація, коли Кремль, діставши перепочинок, спробує повернути свої позиції в чорноморському регіоні.
А також важливою є комунікація з Китаєм. Адже якщо контури заморозки можуть (і, ймовірно, будуть) обговорювати за треками США – КНР, не працювати з іншим учасником щонайменше безглуздо. Адже хочу нагадати, що позиція низки держав, які сьогодні активно підтримують Україну, – результат довгої комунікації у 2022–2023 роках. З ними – спрацювало.
На китайському ж напрямі ми маємо варіанти посередників. Це:
- згадана Туреччина, котра має свої інтереси, і до їхнього переліку не входить посилення РФ. І має чудові відносини з КНР;
- держави ЄС. Які не поспішають входити в "торговельну війну Трампа". І насамперед – це партнери Пекіна. Такі, як, наприклад, Польща, Німеччина, частково Франція – північний коридор. А також Румунія та Болгарія як держави, через які вибудовується чорноморська гілка південного коридору;
- Пакистан. Про боєприпаси змогли домовитися, а ось про розвиток відносин далі не подумали. Хочу нагадати, що рівень політичних відносин Ісламабада з Пекіном у китайській ієрархії "стратегічних партнерств" стоїть на щабель вище від зафіксованих відносин із Москвою.
Що стосується США, то знову нагадаю факт, якого Трамп не приховує, – прихильність до жорсткого стилю переговорів із підвищенням ставок. Тому сприймати його різкі заяви на адресу інших держав треба без зайвої емоційності. Є окреслені інтереси, є, скажімо прямо, шантаж. До того ж у нашому випадку – обох сторін. Питання лише тому, що цей процес відбувається поперемінно – спершу одних лякати, потім інших. Це просто факт, який треба пам'ятати і з яким треба працювати.
А сама сьогоднішня зустріч Зеленського й Трампа? Брифінг (якщо буде) – буде коротким. Трамп: "Гарна розмова, Зеленський молодець, підходимо до угоди. Tomahawk? Опція "на столі".
Зеленський: "Гарна розмова. Трамп підтримує Україну й дуже дякую за таку підтримку. Координуємо наші зусилля заради миру. Який не буде стійким без активної позиції США й наших європейських партнерів".
Головне для української влади, нагадаю, буде "завтра" й "післязавтра". Про це й писав вище.
Джерело: Ігар Тышкевіч / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
