Звернення до голови СБУ Грицака в дусі монологу Хазанова, або 12 запитань G

7 листопада 2018, 18:00

Этот материал также можно прочитать на русском

Колишня заступниця голови Київської міської державної адміністрації Ірена Кільчицька у блозі на сайті "ГОРДОН" заявила, що у неї є низка претензій до процедури проведення обшуку, який відбувся в її офісі 6 листопада.

Товаришу генерале Грицак! До вас звертається багатодітна мати-одиначка Ірена Кільчицька.

Учора, 6 листопада 2018 року, у мій офіс, розташований за адресою: місто Київ, вулиця Шовковична, за три хвилини ходьби від Адміністрації Президента України, Верховної Ради України та Національного банку України, увірвалося шестеро ваших співробітників, із яких четверо – молодики в цивільному, які навіть не відрекомендувалися, бабуся – божа кульбабка і жінка середніх років.

Із порогу вони почали зачитувати ухвалу Печерського суду, з якої я і мої співробітники зрозуміли, що вони шукають зброю і боєприпаси, а також плакати і транспаранти з метою подальшого повалення конституційного ладу України. Я як патріот України сама рада була такому формулюванню питання, оскільки Україна втомилася від постійних революцій, а зараз ще і від збройних бандформувань під виглядом патріотичних батальйонів.

Але, товаришу генерале Грицак, у мене є низка логічних суттєвих претензій до процедури проведення обшуку (на лихо ваших співробітників, у мене дві вищі освіти, одна з яких – юридична, до того ж із кримінально-слідчої спеціалізації). Також я працювала (знову ж таки, вам на лихо) у радянському КДБ і багато з оперативної роботи можу оцінити. Товаришу генерале Грицак, переходжу від реклами себе до суті справи і запитань. Водночас, у разі, якщо не почую адекватних відповідей, буду змушена звертатися до суду.

Чому ваші співробітники нахабно увірвалися в офісне приміщення у момент, коли туди заходила одна з дівчат-співробітниць, збивши її з ніг?
Чому мене, Ірену Кільчицьку, не випускали з офісу, незважаючи на те, що я туди оперативно приїхала, залишивши вдома трирічних двійнят, а дізнавшись, що саме будуть шукати, хотіла їхати до них додому, оскільки няня у той момент була відсутня і малолітні двійнята були вимушено залишені на водія, про що я повідомила слідчого?
Чому СБУ, як випливає з ухвали Печерського суду ще від 9 жовтня 2018 року (тобто протягом майже місяця, а точніше 28 днів, було відомо, що в будинку на першому поверсі стратегічної вулиці, якою регулярно проїжджає президент України кілька разів на день, і я це спостерігаю щодня, розміщена зброя і боєприпаси у промисловій кількості), не повідомила про це охорону президента, а вичікувала місяць, що наражало життя президента України, за якого я голосувала у 2014 році і в жодному разі не буду голосувати у 2019 році, на смертельну небезпеку?
Чому, як видно з ухвали суду, ні СБУ, ні суд не змогли встановити власника офісного приміщення на вулиці Шовковичній, 23, а із заяви спікера СБУ прозвучало, що орендує приміщення громадянка Бережна Олена Петрівна? Я вимагаю від СБУ цей договір оренди, адже це загрожує життю, здоров'ю і безпеці моїй власній і моїх малолітніх дітей, які у вищевказаному офісі займаються після навчальних занять у Кловському ліцеї, їдять і відпочивають.
Чому співробітники СБУ попередньо не вважали за потрібне провести хоча б один із низки оперативних заходів, а саме візуальне спостереження за моїм офісом, де регулярно стоїть кілька моїх автомобілів з однаковими цифровими номерами, офіційно оформлених на моє ім'я (на превеликий жаль, знову-таки, для вас, доволі публічне)? А в темний час доби (що зараз вже із 15.30) із вікон машин, які стоять у заторі, видно мої величезні портрети з глянцевих журналів.

Фото з особистого архіву Ірени Кільчицької

Чому ваші співробітники намагалися перешкодити мені, тендітній жінці, здійснювати відеозйомку зі свого IPhone (хоча в офісі відбувається автоматичне цілодобове відеоспостереження) задля власної безпеки, захисту своїх конституційних прав та інтересів, і паралельно зі здійсненням цієї відеозйомки мені доводилося вступати в нерівний бій із вашими чотирма бійцями, в якому я все одно здобула заслужену перемогу?
Чому не було попереджено вашими співробітниками про початок відеофіксації подій?
Чому в ухвалі суду вказано уповноваженим для проведення обшуку Салівончика С.О., а мене допитував Яковець О.Ю.? Товаришу генерале Грицак, де був Салівончик С.О.? Чи є в наявності документ, що підтверджує його відсутність під час виконання службового завдання? Якщо такий документ є, чому немає іншого документа, а саме постанови про призначення іншої слідчої групи? Що за безлад відбувається у вас СБУ?
Чому посвідку про посвідчення особи, мимохідь показану, надав тільки один Яковець О.Ю.? А хто були інші люди? Його родичі? Друзі? Мама? Дружина? До речі, жінка середніх років і бабуся – божа кульбабка, зрозумівши, що перед ними я власною персоною, перестали супроводжувати слідчого, якому я особисто відкривала кришку унітазу для переконання у відсутності там боєприпасів, зацікавилися календариками на 2018 рік із фото моєї сім'ї.

Фото з особистого архіву Ірени Кільчицької

Чому, оскільки я займаюся доброчинністю і в одній із шухлядок було виявлено 50 єврейських календарів, я запитала у слідчого, чи не антисеміт він, на що не отримала відповіді (зафіксовано мною на IPhone)? Товаришу генерале Грицак! Я вимагаю відповіді на запитання, скільки антисемітів працює у СБУ зараз? Я особисто не єврейка, але питання національної ворожнечі та антисемітизму мене цікавлять.
Чому бабусю – божу кульбабку і жінку середніх років, понятих, нібито привезли з Харківського масиву (адреса місця проживання обох – Харківське шосе, 114б (квартири не вказую задля конспірації). Невже в околицях Печерська не знайшлося бабусь-понятих?

І останнє, найголовніше. Товаришу генерале Грицак! Як Служба безпеки України дожилася до того, що після 28-денної складної операції із затримання сепаратистів із величезною кількістю зброї та боєприпасів, транспарантів та інших небезпечних для громадян речей, величезна кількість офіцерів у підсумку дісталася до 100-метрового офісу і двох жінок: багатодітної матері-одиначки Ірени Кільчицької і жінки пенсійного віку, яка втратила єдину дочку, Олени Бережної?!

А тепер серйозно. Вам особисто не соромно? Ви не хочете подати у відставку?

Чому особисто ви, замість захисту інтересів моєї любої України, використовуєте своє службове становище для обслуговування інтересів приватних осіб?

Скільки коштує у вас така послуга? У мене є кілька кандидатів, яких я також хочу "покошмарити" з допомогою СБУ! Додам, що готова оплатити послугу зі своєї допомоги матері-одиначки, яку мені виплачує соціальна служба.