+6 Київ
По Закарпаттю.
Мій тато – Ярош Анатолій Дмитрович – брав участь у "подавлєнії контрреволюціонного мятєжа" в Угорщині в 1956 році.
Він відбував строкову трирічну службу на Кавказі та, коли "радянська родіна" дала наказ, поїхав у Будапешт і щось там робив таке, щоб угорці лишилися у сфері впливу кремлівської імперії.
Мені малому розповідав про це мало (хіба десь-колись вип'є 100 грамів) і явно своєю участю в цих подіях не гордився...
У цей же час у 1956 році декілька підрозділів, сформованих з українських націоналістів, що перебували за кордоном, теж брали участь у цій маленькій війні на стороні повсталого угорського народу, прикриваючи мости через Дунай між Будою і Пештом. І, маючи великий бойовий досвід, доволі вдало проводили операції проти набагато переважаючих сил радянських військ та їхніх сателітів. Урешті ці підрозділи організовано відступили...
Для повноти картини треба згадати ще два епізоди з історії українсько-угорських відносин.
Перший. Угорщина була одним із найвірніших союзників гітлерівської Німеччини, а отже, і розпалювачем Другої світової війни. У березні 1939 року підступно і провокативно напала на тільки проголошену Карпатську Україну та знищила її, провівши етнічні чистки...
Другий. Під час Другої світової війни військові з'єднання та частини угорської окупаційної армії в основному перебували на теренах України, проводячи не тільки фронтові бойові дії, але й каральні операції проти місцевого населення. Фактів удосталь...
Тепер же "великий лідер" угорського народу Орбан усе робить для того, щоб у XXI столітті зіштовхнути на догоду тепер уже не Берліну, а Москві угорський та український народи...
Усі роки, відколи до влади в Угорщині прийшов Орбан зі своєю клікою, ми – українці – спостерігаємо намагання відновити так звану Велику Угорщину, розпаливши в державах-сусідах міжнаціональну ворожнечу, у тому числі на українському Закарпатті...
Бачимо спроби нащадків підгітлерівської Угорщини знову використати провокації проти України, яка вже сьомий рік стримує агресію кремлівської імперії на сході та півдні України, для "удару у спину" нашій державі (нещодавній відеоролик із начебто "агресивним членом" "Правого сектору" тому підтвердження)...
У зв'язку з вищесказаним можна зробити кілька висновків:
- Марно наші предки, українці, у свій час домовилися з угро-мадярами про їхній безперешкодний прохід у Європу. Хай би сиділи там, де сиділи.
- Раз уже угорці опинилися в Європі, то мають поводитися як європейці, а не азіати, підіграючи Москві.
- Декількох бригад Збройних сил України, що знаходяться в підпорядкуванні ОК "Захід", сил та засобів СБУ та МВС, підтриманих українськими добровольцями, буде достатньо не тільки для зупинення угорської агресії на Закарпатті, але й для примусу до миру цієї недружньої держави.
- Ми шануємо наших співгромадян угорської національності, що мешкають на Закарпатті! І не дамо всякій промосковській наволочі розпалити вогонь війни між українцями та угорцями!
Урешті, панове угорці, воно вам треба? Краще історію лишити історикам. Давайте жити дружно!
Джерело: Дмитро Ярош / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
