Ситуація щодо вугілля така сама принципова, як і щодо газу – якщо ми прагнемо незалежності від Росії щодо постачання, отже, треба бути готовими платити більше

Учора в Офісі президента відбулася резонансна нарада щодо стану справ в енергетиці, зниження цін і тарифів на електроенергію для промислових підприємств. На нараду запросили СБУ, НАБУ, САП.

Президент Володимир Зеленський поставив запитання: коли буде знижено тарифи на електроенергію для підприємств? Цю позицію підтримала Федерація працедавців.

Представник "Укренерго" заявив, що тарифи можна знизити. "Є сенс дещо підвищити ціну з погляду цінового обмеження – можливо, приблизно 10%. А денну ціну знизити, оскільки вона значно вища, ніж у всіх країнах Європи. Денний price cap можна зменшити на 20%. Таким чином, це може дати додаткове зниження кінцевого тарифу для споживача ще на 9%", – сказав представник президента в уряді Андрій Герус", – про це написав голова [Федерації працедавців] Дмитро Олійник.

Кабмін і представники НКРЕ з позицією "Укренерго" не погодилися, особливо емоційним був міністр енергетики [Ігор] Насалик. І тут з'ясувалося, що питання з тарифами не таке важливе порівняно із запитанням "за якою ціною купувати вугілля"?

З'ясувалося, що Україна завантажує на склади понад 49 тисяч тонн вугілля на день, а фактична витрата – 73 тис. тонн на день. Витрати не компенсують. Якщо не поповнювати запаси, то їх вистачить лише до середини жовтня. Ситуація критична й потребує швидких рішень.

Тому треба ухвалити рішення: як купувати вугілля для теплової генерації?

Почали обговорювати вугілля. Встановили, що вугілля наразі вигідно купувати або в Колумбії по 1900 грн за тонну, або... за схемою "Роттердам плюс". Стосовно якої НАБУ і САП провадять гучну кримінальну справу й оцінюють збитки від схеми у 19 мільярдів.

"Роттердам плюс", зазначив детековець [генеральний директор ДТЕК Максим] Тимченко, зараз забезпечує найнижчі ціни – 1500 грн за тонну. Ну то що, цілком логічно: донбаське вугілля, яке продають через Росію за кілька сотень кілометрів в обхід фронту, буде, звісно, дешевшим за будь-яку іншу схему постачання будь-якого іншого вугілля.

Парадоксальна ситуація. Із чим підуть до суду НАБУ і САП стосовно "Роттердам плюс", якщо новий Кабмін буде змушений знову організувати дешевші закупівлі з Росії за тим самим "Роттердам плюс"?

Ситуація щодо вугілля така сама принципова, як і щодо газу – якщо ми прагнемо незалежності від Росії щодо постачання, отже, треба бути готовими платити більше. Звісно, певна відмінність є: змінити схему постачання вугілля можна досить швидко, це все-таки не труба. Але рішення не ухвалено.

Судячи з усього, знижуватиме тарифи для промисловості й замінюватиме "Роттердам плюс" на щось інше вже новий Кабмін. Проблеми енергетики залишаються невирішеними, і це один із перших викликів перед новим урядом

Джерело: Юрий Бутусов / Facebook