Перший Майдан Москва не напружуючись обнулила: вона просто не заганяла Україну в кут. У 2005 році знову були знижки на газ і договорняки. Потім був реванш Партії регіонів. Через п'ять років після присяги Віктора Ющенка Віктор Янукович виграв президентські вибори. Економіка перемогла політику і підпорядкувала її собі. І точно так само Кремль міг вчинити у 2014 році.
Уявіть, що три роки тому Москва засудила розстріл на Майдані і замість анексії Криму пообіцяла Києву нові кредити. Українська еліта з радістю б на це погодилася – адже їй не довелося б навіть виходити із зони комфорту. Не було б ані добровольчих батальйонів, ані волонтерів, ані армії. Boeing успішно долетів би до місця призначення. Санкції та контрсанкції були б темою для фантастів. Росія головувала б у G8, а падіння цін на нафту компенсували міжнародними позиками.
Російська бездіяльність була значно ефективнішим способом реакції на Майдан, ніж військове вторгнення. Москва надавала Києву військово-дипломатичних ляпасів і тепер змушена спостерігати, як колишня союзна республіка ощетинюється армією, самосвідомістю і політичною нацією. А могла б не робити нічого – і отримати майже все.
Джерело: Павел Казарин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора