Десятиліття мораторію на продаж землі перетворили селян на найбільш зубожілу верству населення України 

Законопроєкт №2178 про обіг земель сільгосппризначення має голосуватися на цьому тижні в першому читанні.

Протистояння між прихильниками та опонентами вільного обігу сільгоспземель набирає сили. Свою позицію вже висловлював неодноразово. Оскільки я правий і республіканець, то просто за визначенням є прихильником вільного обігу. Громадяни повинні мати право купувати і продавати землю. Сільськогосподарські угіддя не можуть бути виключенням цього права.

Так, мають бути певні обмеження для унеможливлення високої концентрації ділянок у окремих осіб. Держава повинна забезпечити чесний і прозорий обіг, переслідувати спроби рейдерських захоплень, карати шахраїв та корумпованих чиновників.

А ті, хто нібито захищає українців, прирікають їх на бідність. Десятиліття мораторію перетворили селян на найбільш зубожілу верству населення. Коли у виграші – кільканадцять агрохолдингів, котрі за безцінь створили величезні банки землі.

Українці вже сьогодні можуть купувати землю. Тим кільком мільйонам найактивніших наших співгромадян, що виїхали з України до Європи, Канади, Штатів, уже не заважає український мораторій і його політичні ідеологи. Чимало з них купило або куплять землю на чужині і там її оброблятимуть своїми працьовитими руками. Чи повернуться вони в Україну? Із кожним роком мораторію таких усе менше.

Бо куди повертатися? У наші забиті села без доріг, без мобільного зв'язку і без медичної допомоги? Я вже не кажу про школи та супермаркети. Чи про дешеву лізингову техніку, до якої швидко звикають наші гастарбайтери.

Я сам виріс у глухому селі. Мені прикро спостерігати справжнє зубожіння в сільській місцевості. Зрозуміло, що шлях, яким ми йдемо, – хибний.

Ринок сільгоспземлі – шанс на заможне життя селян-фермерів. Давайте не згаємо його цього разу.

Джерело: Тарас Козак / Facebook Опубліковано з особистого дозволу автора