-1 Київ
Ну що, наступної прес-конференції Петра Олексійовича нам чекати аж у 2018-му? Ковтаємо шмарклі й сльози, сумно дивимося у вікно?
А от і ні! Є ідея, яка, за умови правильної реалізації, зробить спілкування журналістів із президентом не тільки частішим, але й набагато більш запальним заходом.
Суть задумки така. Пам'ятаєте ці нудні посиденьки ПОП з "журналістами трьох провідних телеканалів"? Ну, ті самі, де все схоплено і прописано, через що багатьох глядачів переслідують цілком туалетні асоціації?
Колеги-журналісти, є такий акцепт: сформувати свою трійку інтерв'юерів. Написати президенту відкритого листа, у якому запропонувати альтернативну форму інтерв'ю: регулярні зустрічі з цим тріо. У прямому ефірі. Із запитаннями без табу і відбирання мікрофонів. Без прес-секретарів-маніпуляторів. Без вступних промов і хитрих трюків. Хоча можна і з трюками, тільки з можливістю негайно дати здачі і "дотиснути" запитання, на яке глава держави не дав зрозумілої відповіді...
Ви скажете: та хто ж вам відповість? Петро Порошенко – досвідчений медійний гусак, який на зручних для себе форматах собаку з'їв. Навіщо йому потрібен електричний стілець у вигляді телевізійного допиту з пристрастю?
Правда ваша, не потрібен. І на цей випадок у нас заготовлена друга частина Марлезонського балету.
Надсилаємо один лист, другий. У відповідь – мовчання. Коли історія повторюється втретє, починаємо діяти.
Уявіть собі телевізійну студію, у якій за столиком сидить та сама трійця ввічливо-злісних інтерв'юерів, а перед нею – картонна фігура із зображенням президента на повний зріст і біля мікрофонної стійки.
І протягом усього ефіру цій фігурі адресують усі запитання, які й близько не хочуть ставити учасники офіціозних посиденьок. Про президентські активи, застереження, інтриги, про друзів-інтриганів і соратників-підлабузників. Про другий термін, розмови з Путіним, війну з Росією і торгівлю з Росією. Про те, чи повертати Донбас чи обгородитися колючим дротом. Та хіба мало про що можна поговорити із президентом однієї з найбільших європейських держав, та ще й яка перебуває в стані війни?
У студію до трійці приходять колеги, обговорюють наболіле й обридле. І цей ефір транслюють на всіх дружніх акції майданчиках телеканалів, радіостанцій, інтернет-сайтів. У Facebook зрештою.
Одна програма, друга, третя. Формат надає великі можливості для апгрейда первинної ідеї – в аналітичний, дискусійний, сатиричний бік. І щоразу ефір закінчується зверненням до безмовної картонної фігури: пане президент, приходьте, ми чекаємо!
Мені здається, що за належної розкрутки цього "Дон-Картон-шоу" на офіційні посиденьки незабаром ніхто без сміху дивитися не зможе. Заодно подивимося, на що здатен у нас тиск суспільства. Може, ми його недооцінюємо?
До речі, склад трійки можна змінювати щомісяця. Ну, щоб не було нудно. Але це так, деталі. Усе інше додумайте самі.
Що думаєте, friends and neighbours?
Джерело: Yevheniy Kuzmenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
