Уважно спостерігаю за тим, що відбувається в Росії. Мені не однаково, коли й за яких обставин маніяк-убивця знову припреться в мою країну

Я уважно (з тугою і тривогою) спостерігаю за тим, що відбувається в Росії.

По-перше, тому, що мені не однаково, коли й за яких обставин маніяк-убивця у бутафорському пір'ї від великого кривавого минулого знову припреться до мене додому. Я хочу бути готовим. Минулого разу цей монстр застав мою країну у скорботі та слабкості, а він великий митець відчувати чужу слабкість – перевірено багаторазово.

По-друге, у Росії й далі живе зо два десятки людей, яких я особисто знаю, поважаю і люблю. Мені не байдуже майбутнє цих людей. Як не байдуже майбутнє тисяч невідомих мені, але близьких їм за духом чоловіків і жінок, які живуть у РФ.

І по-третє, у тому, куди вони занурюються, є щось заворожливе. Так, у стилістиці занурення багато совково-вульгарного, смішного, брехливого і безглуздого, але ось ця циклічна неминучість – опричники, диба, придушення космополітів, зображення шибениць на рукописах літераторів і тиранів – від усього цього часто очей не відвести.

А якщо й хочеться відвести очі – я одразу ж згадую про пункт 1.

Джерело: Yevheniy Kuzmenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора