Леонід Невзлін
ЛЕОНІД НЕВЗЛІН

Ізраїльський громадський діяч

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Культ слабкості, який останнім часом переміг на Заході, робить жертвами "ізраїльської воєнщини" всіх жителів Гази, навіть терористів ХАМАС

У засудженні Ізраїлю у світі склалася дуже дивна, хоч і цілком передбачувана коаліція. Зрозуміла непереборна ненависть до Ізраїлю різноманітних аллахуакбарів – їм упоперек горла стоять живі євреї в будь-якій близькості від їхньої Аль-Акси (утім, і всі живі євреї взагалі). Зрозуміла повна підтримка терористів Путіним – йому треба відволікти світ від агресії в Україні й укотре напаскудити американцям, союзникам Ізраїлю. Дивність у тому, що повну однодумність із ними виявили люди, зазвичай у всьому протилежні ісламістам із Путіним: молоді, освічені, добре одягнені, прогресивні, ліберальні (нехай навіть у їхньому власному, а не в цьому сенсі цього слова), модні – сіль землі Заходу, втілення всього того, що й ісламісти, й Путін зневажають і ненавидять і з чим вони ведуть свої священні війни.

Але дивина ця – уявна. Ці люди так само непримиренно борються (чим і як можуть) проти Заходу, свого ж рідного.

Захід, зрештою, давно звик. За останні дві сотні років ледь не в кожному поколінні неодмінно були його ненависники, більш-менш революційні (востаннє справа доходила до обожнювання мертвого Леніна і живого Мао Цзедуна).

Захід не тільки дозволяє своїм дітям порівняно безпечно викривати його реальні чи уявні вади, але й час від часу дослухається до їхнього перманентного протесту. Сам же протест став природним станом молодих душ, причому незалежно від його миттєвих цілей і гасел.

Сучасні борці поставили перед собою шляхетні цілі непримиренного захисту всіх і всього, що в їхніх уявленнях зазнає утисків і наруг – жінок, чорних, ЛГБТ, природи тощо. До пригноблених і пригнічених вони віднесли й палестинських арабів, не розрізняючи, як хто з них ставиться до відрізання голів єврейським дітям, – віднесли вже за те одне, що вони слабші за ізраїльську армію.

Нинішній "порядок денний" оголошує слабкого правим у будь-якому разі, оскільки сильного завжди розглядають як агресора. Будь-який вияв сили визначається або як мачизм, або як колоніалізм – і не може бути нічим іншим. Тому жодного співчуття сильний викликати не повинен, навіть у тому разі, коли він має рацію і діє проти очевидного зла. Цей переможний культ слабкості в поєднанні зі звичайними соціалістичними вимогами загального рівняння і робить жертвами "ізраїльської воєнщини" всіх жителів Гази, включно з навіть відвертими терористами-хамасівцями – вони слабші.

Але слабкістю неможливо здолати зло – ні ХАМАС, ні путінську Росію. Можна лише солідаризуватися з ним.

Джерело: Leonid Nevzlin / Facebook

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях Читати