-2 Київ
Росія втратила всі атрибути держави. Кордонів у неї немає. Право не діє. Замість апарату управління – deep state і система його обслуговування. "Патріотизм" став національною валютою, на яку можна купити від місця в інституті до права вбивати безкарно. Монополія держави на насильство в такий спосіб теж віддана у франчайзинг.
Коли росіяни раптом запитують: "А де Слідчий комітет? Де взагалі хоч якась реакція держави у вигляді дій на викрадення і побиття в Чечні?" – вони не бачать, що держави в них уже й немає. Є мафія, яка підмінила собою державу. Наївно чекати від неї боротьби із самою собою.
У цьому кримінально-бюрократичному гібриді досить довго була зовнішня стабільність, яку забезпечував Путін як арбітр, урівноважуючи й використовуючи на користь мафіозної верхівки формальні (які діють від імені держави) та неформальні (які діють у тіньовому режимі домовленостей, секретних доручень і понять) сили. Але арбітр ослаб, постарів, та й раніше не вирізнявся високим інтелектом. Він робить одну помилку за іншою.
Найбільший промах Путіна у внутрішній політиці – рішення в публічному просторі стати на бік Шойгу, витіснивши ПВК "Вагнер" із Пригожиним за межі РФ. Що автоматично порушило систему противаг і посилило Кадирова з Делімхановим і "Ахматом". Хоча насправді Путін, як і раніше, нікуди не дінеться від взаємодії з Пригожиним, але зовні ситуація має вигляд тимчасового виграшу Шойгу і наближення Кадирова до тіла верховного боса.
Що буде далі? Мафіозні війни/розбірки, напади та грабежі на території, яка перестала бути державою. Хто хитріший, розумніший, сильніший, безжальніший і привабливіший для народу – має шанс. І це, звісно, уже не Путін. Із наявних сил найбільш виграшний вигляд серед усіх має Пригожин. Єдина можливість у Путіна врятуватися – передати владу наступнику, який зможе гарантувати йому безпеку і забезпечити баланс інтересів усіх кланів. Якщо територія не розвалиться на той час під навалою чорних лебедів.
Джерело: Leonid Nevzlin / Facebook
