-1 Київ
Як приємно дізнатися, що президент твоєї країни – володар чорного пояса з карате. А уявляєте, наскільки крутіше, коли з'ясовується, що національний лідер зумів перемогти володаря чорного пояса!
Депутат від Ліберальної партії Джастін Трюдо у 2012 році був приблизно в такому ж віці, як нині Володимир Зеленський, і його прем'єрство було ще попереду, коли він вирішив узяти участь у благодійному боксерському поєдинку. Щорічні змагання боксерів-любителів влаштовував фонд "Бійка проти раку", який збирав кошти на онкологічні дослідження. Участь у бою політичних конкурентів приваблювала особливу увагу публіки, яка завжди рада подивитися, як політики мутузять один одного кулаками, а не словами, як вони це роблять зазвичай. Протистояв задиристому красунчику-лібералові такий же симпатяга-забіяка – сенатор від Консервативної партії, колишній морський піхотинець Патрік Бразо.
Для обох поєдинок мав не тільки спортивний або політичний сенс: Бразо втратив від раку мати, Трюдо – батька, колишнього прем'єра Канади.
Отже, Патрік Бразо і був справжнісіньким володарем чорного пояса з карате. На три роки молодший за Трюдо і, хоча і менше зростом, значно переконливіше за фізичними кондиціями, він вважався фаворитом бою. Консерватори просто передчували, як він на очах у захопленої публіки укладе мажора-ліберала, який не мав за спиною ні поясів, ні суворої школи морської піхоти.
І перший раунд, здавалося, ішов саме за цим сценарієм: Джастін пропустив ударів більше, ніж за всю свою попередню політичну кар'єру. Але Патрік, який поспішав швидко розправитися із супротивником, вимахався і розтратив сили, і вже другий раунд був за Трюдо, а в третьому рефері зупинив бій через його очевидну перевагу. Благодійний фонд заробив тоді тільки на цьому поєдинку $230 тис., а Патрік Бразо за умовами договору тиждень був змушений ходити у футболці із символікою Ліберальної партії.
Рік по тому після бою Джастін Трюдо став лідером партії, ще за два роки очолив країну в якості глави уряду.
Ця прекрасна історія – зовсім не заклик до Володимира Зеленського лізти на ринг битися з опонентами, як колись це робив канадець, який став для нього в чомусь зразком для наслідування: українському президенту хочеться такої ж видимої легкості манер, суперсучасності й популярності. Як він сам казав, дуже хочеться, щоб українці посміхалися. Трюдо посміхаються. Просто за цією видимою легкістю канадського політика криється велика робота як його самого, так і людей, які з ним працюють. І до того начебто не дуже серйозного виходу на ринг він готувався по-справжньому.
А президенту Зеленському чорний пояс із карате дістався "на шару" після відвідин Кропивницької обласної ДЮСШ олімпійського резерву. У глави держави нині велика подорож по містах і селах, де його команда, схоже, із тріском провалює місцеві вибори, і президенту не залишається нічого іншого, окрім як витрачати державний час і кошти, щоб прикрити провали недбайливих "слуг" залишками свого авторитету. По суті, Зеленський виконує весь ритуал, який виконували всі його попередники: перерізання стрічок, відвідування "об'єктів", розумне обличчя і болісні спроби не заснути у президіях на зустрічах з "активом", колекціонування безглуздих подарунків "від громадськості", зворушливе обличчя на тлі дітей.
Напевно, і ця частина зобов'язалівки, яку, нехай би тільки не в такій нудотній формі, доводиться виконувати політику, не викликала б почуття відторгнення, якби не численні свідоцтва, що колись зухвалий нахаба, що викликав колишнього президента заради єдиноборства на стадіон, давно вже викинув рушник на політичний ринг. Володимир Зеленський більше не кидає виклик корумпованій системі України. Він махнув на неї рукою. Більш яскравого свідоцтва, ніж призначення начальником Одеської митниці Дениса Пудрика, просто карикатурного представника цієї пропаленої корпорації, важко навіть спеціально придумати. Але президенту все одно. Він уже тільки виконує.
А Джастін Трюдо, переживши вже в якості прем'єра не один неприємний скандал, залишається улюбленцем народу. Якби цієї осені були вибори, він зі своєю партією набрав би на них приємні 36,6%. "Слугам" ці цифри вже можуть тільки снитися.
Джерело: "Слово і діло"
Опубліковано з особистого дозволу автора
