Втрати російських окупантів
960 770

ОСОБОВИЙ СКЛАД

10 780

ТАНКИ

372

ЛІТАКИ

335

ГЕЛІКОПТЕРИ

Леонід Швець
ЛЕОНІД ШВЕЦЬ

Український журналіст, політичний оглядач

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Застарілий ще під час будівництва крейсер "Москва" барвисто описує стан флоту, збройних сил і всієї РФ, що застрягла в безпробудному совку

Потоплення ракетного крейсера "Москва" – дуже важливий момент цієї війни. Знищення флагмана російського Чорноморського флоту, який здійснював командні функції, озброєного крилатими ракетами, і який прикривав значну частину регіону з неба, окрім очевидного військового значення, має високу символічну ціну.

Є очевидні речі: і те, що ракетний крейсер – гвардійський! – носив ім'я російської столиці, і те, що саме його відправили за відомою адресою прикордонники з острова Зміїний, і ось він нарешті дійшов. А є й інші обставини, не такі яскраві, але дуже багатозначні.

"Російський військовий корабель" було закладено в 1976 році, коли Леонід Ілліч Брежнєв вже важко справлявся зі своїми язиком і щелепою, але нікому на думку не могло спасти, що Радянському Союзу залишилося півтора десятки років. СРСР ніколи не відрізнявся передовими технологіями у військово-морському будівництві, і тодішня розробка була не тільки не проривною, а й досить безглуздою. Як вказує австрійський військовий експерт Том Купер, ракетний крейсер такого типу напханий різноманітними боєприпасами настільки, що це перетворює його на порохову діжку при серйозному влучанні. Запобігти влученню мали б складні системи захисту, але їхня ефективність виявилася такою, якою виявилася.

Крейсер призначався на злам уже у 90-х, і лише втручання Лужкова, мера Москви, врятувало його від утилізації. Майже десяток років корабель простояв на Миколаївській верфі, де з нього зняли частину обладнання, зате очистили від іржі та пофарбували перед тим, як відігнати до Севастополя. Свіжа фарба, звісно, теж захищає, але не від ракет. І той факт, що "Москва", яка застаріла ще при створенні 40 з лишком років тому, вважалася гордістю Чорноморського флоту Росії і стала його флагманським кораблем, дуже барвисто описує стан як флоту, так і збройних сил загалом, та й країни, що застрягла в непробудному совку.

Політологи Марія Снігова та Кирило Петров проаналізували правлячий шар путінської епохи та виявили, що зараз, 30 років після розпаду СРСР, він на 60% складається з радянських номенклатурних чинів, тих, хто на 1991 рік займав середні та нижні позиції. Їх удвічі більше, ніж силовиків, які, як вважається, становлять основу режиму. Так, становлять, але саме у поєднанні та симбіозі з радянськими партгоспдіячами. З чого політологи роблять закономірний висновок: фактичної зміни еліти після розпаду Радянського Союзу в Росії не відбулося, був бунт номенклатурних низів. Після деякої кризи автократична система відновилася у вигляді режиму персонального правління, який, зміцнившись силовиками, не без мстивого задоволення відтворює радянські практики управління та радянські ідеологічні кліше.

У цьому сенсі зараз йде війна України з Радянським Союзом, який намагається помститися втікачці і її розгромом щось запально довести проклятому Заходу. На озброєнні в агресора ті ж старі залізки, трохи перефарбовані, і аплодують війні скривджені життям квазірадянські люди, яким легше самоствердитися на чужому лиху, ніж збудувати своє щастя. Історії явлений відштовхуючий соціально-психологічний виверт, патологія розвитку цілого народу. На жаль, його хвороба стала тяжкою проблемою для українців, на щастя – не лише для українців, що дає не надію – впевненість у перемозі. Та й Росія, йдучи стопами СРСР, неодмінно зробить усе для свого програшу. Традиції – справді потужна штука.

Джерело: "Слово і діло"

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати