0 Київ
Уважно ознайомився зі зверненням Української ради бізнесу щодо "повного перезавантаження митниці".
На моїй памʼяті вже було з десяток таких "перезавантажень". І до чого вони призвели? Деградація й приниження Державної митної служби в системі державних органів, тотальний контроль над митницею тих, хто до митної справи не має жодного відношення. У черговий раз стверджую, що так зване "перезавантаження" буде мати нульовий або негативний результат, якщо:
Перше – залишиться невизначеним інституційний статус митної служби. А для того необхідні:
- ліквідація зовнішніх впливів;
- самостійність керівника відомства;
- чітка, однозначна вертикаль його підпорядкування;
- виключна компетенція митних органів щодо митного контролю й митного оформлення і так далі.
Абсолютно неадекватною й ненормальною є, наприклад, ситуація, коли голова митної служби без погодження з Мінфіном не може призначити навіть заступника начальника митниці. Не говорячи вже про призначення своїх прямих заступників, де призначення носять здебільшого не професійний, а політичний характер.
Друге – не буде справжнього "перезавантаження", якщо митній службі не будуть надані функції центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. Тут і правоохоронний аспект, й інші елементи інституційної спроможності.
Третє – "перезавантаження" неможливе без захисту соціального статусу співробітника митної служби, грошового утримання, соціальних гарантії тощо.
Четверте – "перезавантаження" перетвориться на чергову піар-профанацію, якщо до нього будуть залучені не менеджери з досвідом державного й бізнес-управління, а аматори-балаболи чи відверті "заробітчани".
Останнє. Сьогодні митна служба, не дивлячись на колосальне коло проблем і корупційних скандалів, є працюючим інструментом із професійним керівництвом.
У центральному апараті й на місцях ще збережені кадри, які добросовісно й ефективно виконують свою роботу. Не треба багато розуму, щоб зламати працюючий механізм і намалювати в черговий раз із десяток кольорових презентацій про яскраве майбутнє митної служби. Але то буде велика розкіш для воюючої держави – малювати "шашечки", а не їхати.
Джерело: Анатолій Макаренко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
