Я бачу в суспільстві тотальний запит на справедливість. Бачу, як навіть у дуже дієвих, порядних, патріотичних людей опускаються руки від новин про прокурорів-інвалідів, про кілограми кешу в матрацах мсеківців, про депутатів батальйону "Монако" і так званих волонтерів на Lamborghini.
Російські спецслужби бачать наші розколи й б'ють своїми ІПСО саме туди, де боляче, щоб розколоти ще більше. Стратегія зрозуміла, я б на їхньому місці робила так само. Знаходь те, що роз'єднує, щоб вони не відчували себе одним народом. Щоб ділилися на багатих і бідних, виїзних і невиїзних, заброньованих і зобов'язаних, знедолених і при посадах, гаруючих нон-стоп на перемогу – і тих, що вічно за спинами, по найдорожчих ресторанах.
На тих, що пошматовані осколками в мерзлих окопах, – і тих, що з ескортом на дорогих фуршетах.
І тут дуже не вистачає трьох слів.
Усього трьох, але сказаних зі стратегічного рівня, від керівництва держави.
Сказаних не для красивих фраз, не для того, щоб завтра забули. А з тим, що це буде виконано, навіть якщо комусь це дуже не сподобається.
Це має бути сказано й зроблено, жорстко, але по-дорослому й чесно.
Усього три слова: служити будуть усі.
Депутати, судді, прокурори, чиновники, мсеківці, мери, олігархи, їхні родичі й друзі. Бізнес-партнери, міністри, бандити, контрабандисти, рок-зірки, актори, директори підприємств і дипломати.
Байдуже. Усі. Усі мають пройти війну, не в тилу, а безпосередньо фронт.
Усі, по черзі, з ротаціями як мінімум один рік мають відчути, що таке війна.
Мені здається, якщо це буде чесно виконано – ці три слова відновлять віру. Ту віру, яка нас тримала в перші місяці війни. Ту, з якою ми відбивали Київ, Сумщину, Чернігівщину, Херсонщину, Харківщину.
Віра – найсильніша зброя. Потрібно відновити довіру в нашому племені, довіру через справедливість.
Служити будуть усі.
P.S. Можливо, я чогось не розумію й помиляюся. Тоді напишіть, як ви це бачите. Але наскільки я відчуваю свій народ – зараз є масштабний і терміновий запит на справедливість. На те, щоб по-чесному ділити тягар і страх війни.
Джерело: Марія Берлінська / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора