+17 Київ
Андрій Пишний, голова Національного банку України. Моя абсолютна повага йому.
Мав розмову з ним – і ось кілька тез, але перед тим хочу нагадати: пан Андрій кілька років тому втратив слух. Відмовився вчити мову жестів і навчився читати по губах.
"Я по шрамах вигрібав із цієї травми".
"Ти після травми – зовсім інший. Не той самий. Вразливіший дещо, а дещо – більш стійкий".
"Я, як і ти, думав, що впорався з наслідками травми (це було у 2009 році). Але роблю це досі й кожен день".
"Не знаєш, як собі допомогти, – допоможи іншим".
"Коли це сталося зі мною, то я почав гуглити: "Як жити глухим", "Успішні люди з проблемами слуху". Це питання, які сформували моє майбутнє (тут слова наближені по сенсу до того, що сказав Андрій, але пошукові запити – прямі цитати)".
Той рідкісний випадок, коли розмова фізично закінчилася годин 10 назад, але триває досі в голові.
Дякую тобі, Андрію. За приклад.
Пишаюся, що знаю тебе ще з 2016 року.
Крута рольова модель. Поранення – це нове життя, у якому ти скоріше сильніший, ніж був.
Джерело: Masi Nayyem / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
