"Згадайте, будь ласка, як ми спілкуємося один з одним, коли хтось не згоден із вашим політичним вибором. Коли ви побачите ці суперечки, ви дізнаєтеся, як люди один одного готові знищити. На своєму досвіді я пережив ситуацію, коли мене ображали тим, що в мене немає ока, бо я не був згоден з думкою іншої людини з приводу політичних вподобань. Я вважаю, що суспільство не готове до толерантного ставлення до цих людей. Бо в критичний момент, коли людина не буде згодна з політичною або побутовою думкою, на жаль, люди, які вузько мислять, будуть переходити на образи через відсутність ока, ноги тощо. Я говорю про якісь системні речі, які бачу", – зазначив Найєм.
Водночас, за його словами, багато українців з любов'ю ставиться до бійців, які зазнали поранень під час бойових дій.
"Однак я також зустрічаю велику любов людей до осіб з інвалідністю і, можливо, це якимось чином збалансує цю проблему. Але в першу чергу це потрібно вирішувати просвітою, мабуть. Хоча я б трошки жорсткіше ставився до цього. Бо коли ви ображаєте особу з пораненням, ви ніколи не знаєте, у якому вона стані. Якщо сьогодні я можу сміятися зі свого ока, це не означає, що я не страждаю без нього. Це не означає, що я не думаю про те, що маю вигляд не такий, як усі. Це не значить, що кожен день, коли я бачу себе в дзеркалі, я сприймаю це нормою, що я себе прийняв. Я не прийняв це, мені достатньо важко. Тому треба подумати про це. Мабуть, ставитися до людей із більшою любов'ю. Особливо коли ці люди віддали частинку себе", – підкреслив Найєм.