+2 Київ
Сьогодні я буду дуже відвертою. Бо я зла й розчарована.
Окрім того, що щодня спостерігаю і захоплююся тим, як Україна витримує масовані російські атаки, мета яких у цю пору року – "холодомор", знищення людей, використовуючи зиму, холод і темряву, – як і багато з вас, я також стежу за Олімпійськими іграми в Італії.
Ідея давніх Олімпійських ігор, які народилися в Олімпії, у Греції, полягала в міжнародному перемир'ї. Це було не лише про спорт, а про політично-релігійний механізм зупинення воєн. Схоже, сучасні держави значно більше вірять у геополітичні інтереси. Олімпійське перемир'я більше ні для кого не є обов'язковим. Немає потреби занурюватися в історію сучасних Олімпійських ігор. Досить згадати 2014 рік, коли Росія напала на Україну під час Олімпіади в Сочі.
Тим більше я захоплювалася жестом Владислава Гераскевича. Він тренувався в шоломі з обличчями українських спортсменів і друзів, яких убила Росія. Він хотів нагадати світу, що війна триває і що вона має імена й обличчя.
Його відсторонили від Олімпіади. Відсторонив той самий Олімпійський комітет, який дозволив 20 російським і білоруським спортсменам змагатися під нейтральним прапором.
Олімпіада цього року точно не зупинила Росію. Вона атакує Україну щодня. Цієї ночі знову було пошкоджено ще одну теплоелектростанцію. У Києві ще 2,6 тис. житлових будинків залишилися без опалення – і загальна кількість багатоповерхівок без тепла сягнула 3,7 тис. Щонайменше шестеро людей дістали поранення, серед них – чотирирічна дитина у Дніпрі.
Вони відсторонили Гераскевича.
Але світ не може заплющувати очі на війну в Україні. Тут люди мерзнуть і гинуть.
Я зла.
Слава Україні. Слава Гераскевичу.
Джерело: Katarina Mathernova / Facebook
