+17 Київ
Ще раз про "мирні пропозиції РФ навесні 2022-го". Пропоную все-таки користуватися логікою (іронія) і повторно оцінити відомі (незмінні) факти…
1. РФ масштабно заходить в іншу країну й масово вбиває громадян цієї країни. Мета – захоплення території, переформатування держави, пряма й опосередкована окупація.
2. На першому і наступних етапах переговорів (Білорусь/Туреччина) РФ ультимативно вимагає віддати їй уже окуповані території та юридично від них відмовитися, відмовитися від своєї суб'єктності (невступ до альянсів, відмова від культурної та інформаційної ідентичності), відмова від власної армії. Ці умови були незмінними. Де тут можна прочитати пропозицію "миру", а не безумовної капітуляції?
3. Після тактичних поразок у північних областях України та втечі з Київщини розкрилися масові факти геноцидних практик РФ та її справжніх намірів в Україні. Що остаточно унеможливило будь-які контакти з РФ.
Висновок простий. Жодних реальних можливостей домовитися не було. Умови капітуляції РФ не змінювала. Україна категорично ніколи цих умов не приймала. Сьогодні РФ знову ж таки хоче знищити Україну, але шукає можливості виторгувати собі оперативну паузу, щоб закінчити мілітаризацію, розширити мобілізацію й на наступному етапі масштабувати бойові дії. Питання: навіщо періодично повертатися до неіснуючої теми й намагатися видати відомі капітулятивні вимоги РФ за щось нове, що абсолютно точно не могло привести до "миру"? Чому потрібно продовжувати не розуміти, що таке масштабне вторгнення РФ мало закінчитися лише капітуляцією України на кровожерливих умовах РФ, а не привести до "миру"?
Джерело: Михайло Подоляк / Telegram
