Росіяни прийшли вбивати нас "по-доброму", суворо в межах допустимого "негеноциду". І нехай продовжують, так, пане Мьосе? Вони мають право, тому що ООН це заохочує, правильно?

Що таке політична беззубість і непряме заохочення злочинця? Нескінченний майстер-клас від ООН. Цього разу комісар Ерік Мьосе, глава комісії ООН, прямо говорить, що не бачить наміру скоїти геноцидні злочини з боку Росії проти громадян України.

Цілком правильно, тому що росіяни прийшли вбивати нас здебільшого "по-доброму". Саме українців, але без наміру. І ракети щоночі "люб'язно" летять у міста. І спроба зруйнувати енергетичну інфраструктуру взимку, щоб люди гинули від морозу, є цілком випадковою. І повномасштабна війна протягом трохи понад 560 днів із сотнями стертих із лиця землі українських міст і сіл – суворо в межах допустимого "негеноциду".

І офіційні заклики "убий українця!" – без наміру. І тортури у фільтраційних таборах із примусом до відмови від української ідентичності й нав'язування російської – теж із любов'ю. Міністерство любові.

Так, росіяни поки не поводяться так, як у Руанді, вони не вбивають людей мільйонами. Якби українці добровільно вийшли на дорогу, стали на коліна, смиренно схилили голову перед російським солдатом, щоб той її відрубав, масово, для протоколу, тоді так. Тоді йдеться про геноцид.

Інакше йдеться про правильну війну, де є дещиця різанини, підпалів, зґвалтувань за національно-державною ознакою. І нехай продовжують, так, пане Мьосе? Вони мають право, тому що ООН це заохочує, правильно?

Джерело: Михайло Подоляк / Twitter