-2 Київ
"Б'є – отже, любить".
Це руїни трьох найбільших підприємств Лисичанська – 100-тисячного міста Луганської області, яке в народі заведено називати колискою Донбасу.
Фото: Mustafa Nayyem / Facebook
На фото:
- Лисичанський содовий завод – одне з найстаріших хімічних підприємств України, другий за обсягом виробництва в Європі. Засновано в 1892 році;
- Лисичанська ТЕЦ. Засновано в 1930 році;
- Лисичанський завод гумотехнічних виробів – один із найбільших виробників продукції в Україні. Засновано в 1965 році.
Усі ці підприємства було ліквідовано, їх розрізали на металобрухт і розібрали на будматеріали до Євромайдану. До окупації. І до війни. У період із 2010-го до 2014 року.
Усі ці роки місто повністю контролювали члени Партії регіонів – Юрій Бойко, колишній мер Лисичанська Сергій Дунаєв і колишній губернатор області Олександр Єфремов.
За підсумками позачергових парламентських виборів, за колишніх регіоналів проголосувало приблизно 55% виборців міста Лисичанськ. Із яких 49% віддали перевагу "Опозиційному блоку – За життя". Вони ж лідирують у шести округах із шести в Луганській області.
І в мене немає іншої відповіді на запитання: "Чому?", окрім народної мудрості: "Б'є – отже, любить".
Унаслідок абсолютної відсутності будь-якої стратегії держави в цих регіонах область і місто знову буде віддано на відкуп і розграбування тих, хто системно знищував його всі роки незалежності. І війна тут ні до чого. Для колишніх соратників Віктора Януковича війна – чудовий аргумент для продовження грабунку і маніпуляції виборцями.
Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
