Кремль каже: "Перемир'я можливе, але тільки якщо ми виграли". Такий підхід робить будь-які переговори безглуздими

Ну що ж, Путін відповів у своєму стилі – довго й заплутано, але, якщо прибрати словесну мішуру, суть стає очевидною: Москва не хоче перемир'я, але не говорить про це прямо. Натомість Кремль робить вигляд, що начебто згоден, але висуває такі умови, які завідомо нездійсненні.

"Ми за перемир'я, але тільки якщо воно буде правильним".

Росія загалом не проти припинити бойові дії, але лише за умови, що це призведе до "довгострокового миру" й усуне "першопричини кризи".

Що це означає насправді. Під "усуненням причин кризи" Кремль має на увазі свої вимоги, які Україна ніколи не прийме, – капітуляцію, відмову від територій чи незалежної політики. Фактично Кремль каже: "Перемир'я можливе, але тільки якщо ми виграли". Такий підхід робить будь-які переговори безглуздими.

"Україна не вирішує сама, за неї говорить Вашингтон".

Україна нібито не просто пішла на переговори, а "благає" США про перемир'я. Це результат американського тиску, а не самостійне рішення Києва.

Що це означає насправді. Стара кремлівська мантра: Україна – не країна, а пішак Заходу. Такою риторикою Кремль заздалегідь знецінює будь-які пропозиції Києва й натякає, що домовлятися треба не із Зеленським, а з Білим домом. А отже, будь-які реальні переговори можна відкладати до безкінечності.

"Наші війська перемагають, а українські загнані в кут".

Російські війська повністю контролюють ситуацію на фронті, особливо в Курській області. Українське угруповання оточене, виходу в нього немає, техніка покинута, залишається або здатися, або загинути.

Що це означає насправді. Це класична спроба Кремля показати, що перемир'я потрібне тільки Україні, а Росія, мовляв, і так перемагає. Логіка проста: якщо все так добре, навіщо зупинятися? Насправді ж ситуація на фронті далеко не така однозначна, і подібні заяви – просто спосіб уникнути переговорів.

"Перемир'я – це пастка, Україна нас обмане".

Якщо дати Україні 30 днів перемир'я, вона використає цей час для мобілізації, отримання озброєнь і підготовки нових підрозділів.

Що це означає насправді. Цей аргумент Кремль використовує завжди, коли йдеться про мирні ініціативи. Логіка проста: будь-які переговори – це обман, будь-яка пауза – хитрий український трюк. Причому цей аргумент універсальний: навіть якщо Україна запропонує механізми контролю, Кремль просто заявить, що їм не можна довіряти.

"Хто взагалі контролюватиме перемир'я? Це нереально".

Як можна гарантувати дотримання припинення вогню на фронті протяжністю 2 тис. км? Хто стежитиме за порушеннями? Хто за це відповідатиме?

Що це означає насправді. Ще одна зручна відмовка. Путін свідомо ускладнює ситуацію, щоб показати, що перемир'я – це надто заплутаний процес, який неможливо організувати. Хоча у світі давно існують механізми контролю за такими угодами, Кремль удає, що нічого подібного не існує.

Отже.

Кремль не проти паузи в бойових діях, але є нюанс: якщо перемир'я не веде до перемоги Росії, значить, це змова Заходу. А якщо веде, то навіщо воно взагалі потрібне?

Загалом Москва не проти зупинитися, але тільки якщо це не завадить їй наступати.

Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора