Сьогодні мій останній день в "Укроборонпромі".
Після чергової реорганізації мою посаду скоротили. Без пояснень. Не приховуватиму, для мене це рішення було несподіваним. Проте наша співпраця з концерном на цьому етапі закінчується. З поваги до всієї команди цей пост буде моїм єдиним публічним коментарем щодо цього.
Я прийшов у концерн вибудовувати нову функцію – адвокації та взаємодії з органами державної влади. Потім очолив управління активами і корпоративними правами, де почав підготовку підприємств, зокрема – проблемних, до корпоратизації.
Мені й нашій команді вдалося витягнути концерн із багаторічної репутаційної ями, розблокувати частину мертвих контрактів і розгорнути велику реформу по всіх фронтах. Про всі зміни я регулярно писав, і ви все знаєте.
Наша команда підійшла до етапу корпоратизації компанії ближче, ніж будь-хто до нас. Ми закінчили інвентаризацію всього майна, майже на третину збільшили надходження від продажу непрофільних активів, утричі скоротили строки розгляду заявок на операції з майном, передали до Фонду держмайна 17 підприємств, які втратили значення для оборонки.
Предмет моєї особливої гордості – перша в історії концерну інвентаризація всіх об'єктів права інтелектуальної власності. Безмежно вдячний тим, хто підтримав мене в цьому проєкті та допоміг його реалізувати. Ви неймовірно круті! Я стежитиму за цим дітищем і сприятиму його розвитку незалежно від того, де опинюся в майбутньому.
Я вдячний усім, хто ці два роки був поруч. Усій команді концерну, посадовцям, політикам, журналістам, громадським організаціям, головам і представникам дипломатичних місій та моєму синові, який читав новини оборонки навіть частіше, ніж я сам, і замінював всю службу моніторингу компанії.
Окреме спасибі всім директорам наших підприємств, які телефонували і приходили останні два дні з підтримкою. Це було нереально приємно!
У нас часто прийнято йти з каменем за пазухою. Це не той випадок. Я і далі вболіватиму за реформу концерну, щиро радітиму успіхам компанії і сприятиму там, де це знадобиться. Ми розпочали спільну велику справу, і я дуже хочу, щоб вона була доведена до кінця.
Протягом двох років я робив те, що люблю, і відстоював те, у що вірю і що вважаю правильним.
Що стосується майбутнього, колись один мій гарний знайомий написав, що є дві фрази: "Все буде добре" і "Все на краще". Так ось, перша – це неправда, а друга – правда завжди.
І я в це теж вірю!
Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора