-7 Київ
За кілька годин у Росії закінчаться "вибори" президента.
Просто в ці хвилини в кабінетах перших осіб у багатьох столицях світу відбувається момент істини: як на цей фарс реагувати, не знімаючи білих рукавичок і не забруднившись у крові.
Думаю, уже не вийде.
Володимир Путін править Росією от уже майже чверть століття.
Усі ці роки в Росії били, труїли, різали й розстрілювали опозиціонерів, активістів і журналістів: Щекочихіна, Хлєбнікова, Маркелова, Магнітського, Політковську, Нємцова, Навального. Усе це було відкрито і без приховування.
Усі ці роки Росія вбивала сама: чеченців, грузинів, сирійців і нас, українців. Усі ці роки путінська Росія відкрито нехтувала і плювала на норми міжнародного права, декларацію прав людини, елементарно – на людську гідність.
Але. Усі ці роки й злочини не завадили цілому поколінню президентів, прем'єр-міністрів, королів і монархів визнавати Путіна президентом, приймати його в гостях, дружити, фотографуватися і вшановувати.
Озираючись на ці 24 роки, очевидно, що кожне із цих рукостискань та абстрактних реверансів, усі ці ввічливі визнання виборів і сором'язливі відвертання поглядів від правди – усі вони надихали і легітимізували злочинців, і врешті-решт втілилися в убивства десятків тисяч людей.
Убивств дуже конкретних, а не абстрактних.
І треба визнати, що кожен, хто стояв за цими церемоніями і пресрелізами, хто тиснув руки і намагався загравати, – усі вони також причетні до цих убивств. Причетні до Бучі, Маріуполя, Бахмута, Авдіївки, до сотень і тисяч убитих і зґвалтованих.
Але я дуже, дуже сподіваюся, що хоча б тепер, коли Росія вже не приховує свого вищиру, у всіх цих столицях нарешті прокинуться і не визнають Путіна президентом, а весь цей фарс – виборами. І що наше покоління більше не побачить цих потисків рук смерті між тими, кого ми вважаємо своїми, і тими, хто їх і нас убиває.
Інакше всі ці декларації й цінності – справжній фарс. Який рано чи пізно обернеться страшним кривавим бумерангом не лише в Україні.
P.S. Дуже хотілося запостити до цього тексту фото президентів і лідерів із Путіним. Але їх виявилося надто багато – веселих, задерикуватих, ввічливих і дотепних – тих, які підтримували вбивцю всі ці чверть століття. Нехай буде просто текст.
Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
