-2 Київ
Ну і ще кілька слів про заяву МЗС РФ про нібито небажання української сторони погодитися на висунуті російською владою умови у справі військовополонених моряків.
Суто для розуміння. Не виконавши наказу Міжнародного трибуналу ООН із морського права, не звільнивши моряків і не повернувши кораблів, російська влада висунула заздалегідь неприйнятні та нездійсненні умови.
У своїй ноті МЗС РФ запропонувало Україні в разі виконання Росією наказу трибуналу, тобто у разі звільнення моряків і передання їх і захоплених кораблів Україні, щоб Україна дала письмові гарантії, щоб коли потрібно Російській Федерації, Україна видала своїх громадян, а також повернула ці три судна назад у Російську Федерацію для того, щоб Російська Федерація змогла провести судовий процес у цій кримінальній справі.
У своїй вимозі влада Російської Федерації спирається на главу 54 КПК РФ, яка регулює міждержавні правовідносини, пов'язані з видаванням осіб для кримінального переслідування або виконання вироку.
Відповідно до ст. 460 КПК РФ, на підставі принципу взаємності або міжнародного договору Російська Федерація може надіслати іноземній державі запит про видавання особи для кримінального переслідування або виконання вироку. Ця вимога в принципі неможлива, як із причин правового характеру, так і з політичних причин.
По-перше, ст. 25 Конституції України прямо заборонено видавати своїх громадян будь-якій іноземній державі. Ту саму норму продубльовано в ч. 1 ст. 10 Кримінального кодексу України. Треба зазначити, що така норма є і в конституції Російської Федерації. Тобто російська влада вимагає від української влади піти на пряме порушення Конституції, шантажуючи невиконанням наказу Міжнародного трибуналу ООН, прекрасно розуміючи, що ця вимога завідомо нездійсненна.
Другий аспект – це місце проведення суду у справі військовополонених моряків. Згідно з правилами підсудності, місцем проведення суду є Крим. Згідно з чинними резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, а також політичної позиції української влади, Автономна Республіка Крим наразі є територією, тимчасово окупованою Російською Федерацією.
Будь-які дії російської влади на цій території не визнають Україна і світова спільнота. Як приклад можна зазначити, що навіть Інтерпол не приймає запитів, ініціаторами яких є російські правоохоронні органи у Криму. Тому жодні процесуальні дії в межах КПК РФ у справі військовополонених моряків Україна не може визнати законними. Тим паче – дії судових органів.
Отже, у перекладі людською мовою, у своїй ноті МЗС РФ вимагає від влади України дати письмові гарантії, що у разі виконання владою Росії рішення Міжнародного трибуналу ООН із морського права влада України зобов'язується порушити свою Конституцію й видати своїх громадян і військові кораблі іноземній державі для провадження їм на окупованій в України території якогось судового процесу, у такий спосіб примушуючи де-факто визнати юрисдикцію Російської Федерації над окупованою територією.
Таку ціну запросила влада Російської Федерації за свободу моряків.
Джерело: Николай Полозов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
