-1 Київ
Ні, панове, геволт через SOCAR і "Газпром" треба розібрати глибше й виваженіше, ніж оцей "праведний" бойкот з боку споживачів, який, до речі, непогано так підігрівається конкурентами, адже ринок нафтопродуктів – це гіперконкурентний сегмент ринку.
Давайте спершу спробуємо розділити відповідальність українського представництва SOCAR й інсинуації "Газпрому", який спеціально відшліфував повідомлення так, щоб представити ситуацію максимально дошкульною для українців.
Тут можна окремо згадати, що український філіал SOCAR сплачує податки в український бюджет, працює прозоро, забезпечує робочі місця й надає вагому благодійну підтримку: допомогу на реконструкцію зруйнованих будівель і підтримку постраждалих від війни. Але коли це було вагомим аргументом для збудженого натовпу?
Уся правда полягає в тому, що це Україна і Європейський союз звернулися до Азербайджану з пропозицією налагодити постачання природного газу в Європу через Україну після того, як наприкінці 2024 року закінчиться термін дії чинного транзитного контракту з Росією.
Тут доречно проілюструвати це статтею у виданні Bloomberg, де Зеленський говорить про те, що Україна обговорює транзит азербайджанського газу до Європи.
Розрахунок – чисто геоекономічний і стратегічний. У Європі прекрасно розуміють, що власного газу в Азербайджані буде недостатньо для закриття потреб Європейського союзу.
Тому це кожному розумному економісту й бізнесмену зрозуміло, що Азербайджан буде рухатися в напрямку підняття своїх посередницьких ставок і шукати співпартнерів для максимального виконання ринкових запитів ЄС. І таким партнером для Азербайджану є лише "Газпром". Геоекономіка – річ неприємна для фанатиків, але цілком раціональна для інтересів глобальної торгівлі.
Джерело: Oleg Posternak / Facebook
