Дуже важливо іноді вчасно розплющити очі, протверезіти від гніву і побачити вихід із нескінченного кругообігу горя, смертей і приреченості

Кому треба, той зрозуміє...

Спав на думку мені сьогодні один епізод з історії Ізраїлю. Наприкінці 70-х Держава Ізраїль погодилася повернути Єгипту Синайський півострів і визнати законні права палестинського народу.

...Після низки кривавих конфліктів, смертей, того жаху, який творили палестинські терористи...

У 1979 році прем'єр Ізраїлю Менахем Бегін і президент Єгипту Анвар Садат вперше потисли один одному руки. Чи було це "прощенням" за ріки крові, які залишали по собі палестинські терористи?! Чи це була толерантність до вбивць ізраїльських дітей?! Ні! Це була необхідність...

Надія на мир. Не капітуляція, але можливість йти далі своїм шляхом. Не прощаючи, але відпускаючи все те, що завадило б ростити дітей у мирі, радіти, любити і жити без страху.

Ніколи не забувати про ціну, яку довелося заплатити за це, ушановувати національних героїв і святкувати життя!

І все було б добре. Але... навіть якщо в лідера Єгипту настало "просвітлення" і він усвідомив, що більшість питань вирішують мозком, а не м'язами, то народ, який протягом сотні років дресирували йти воювати/помирати/страждати "в ім'я Аллаха", його не зрозумів...

Люди, яких виховала рабська система, самі стали цією системою. Президента Єгипту розстріляли під час військового параду в Каїрі терористи "Аль-Джихаду", які хотіли зірвати подальші перемовини з Ізраїлем і зробити так, щоб Єгипет ніколи не визнав Єврейської держави.

Навіщо? Може, щоб навчати своїх дітей робити саморобні бомби, кидатися з ножами на озброєних солдатів, підривати себе у громадських місцях...

Це навіть не "воля Аллаха" – це вони самі. Просто їм не розповіли, що можна інакше. Комусь вигідно, щоб ці люди не підозрювали про те, що є інший шлях...

Так ось, ця історія про те, що дуже важливо іноді вчасно розплющити очі, протверезіти від гніву і побачити вихід. Вихід із нескінченного кругообігу горя, смертей і приреченості.

У світі немає чорного й білого, і ви про це знаєте. Як немає й абсолютної поразки та абсолютної перемоги. Є тільки шлях. Ідучи яким, важливо застосовувати вміст черепної коробки!

Джерело: Олег Вишняков / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора