+5 Київ
Тернопіль. Кадр, де батько гойдає на руках маленьку труну свого немовляти, розриває душу так, що важко дихати. Це той біль, який не можна ні описати, ні осягнути. Це те, що не мало б траплятися ніколи.
Кажуть, що дно існує. Але війна раз за разом доводить: дна немає. Бо немає нічого людського там, де вбивають дітей. Там, де батьків змушують прощатися з тим, для кого вони були готові віддати весь світ.
Світла й вічна пам'ять маленькому ангелу.
Нехай його крихітна душа спочиває в мирі.
А ми – живі – маємо пам'ятати кожну таку втрату, бо кожна з них – це рана на серці всієї України.
Стопкадр із відео: Тернопіль1.
Джерело: Олег Вишняков / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
