Меншою мірою в нас говорять про ризики Курської операції. Їх варто озвучити

Курська операція. Плюси і ризики. Рахунок 7:2.

Плюси:

1. Відволікання уваги російських військ від донецького напрямку.

Останнім часом ворог планомірно просувався на лінії фронту на Донеччині. Курська операція змушує противника перегруповувати резерви. Донецьке угруповання ворога на якийсь час не зможе претендувати на додаткові людські ресурси й додаткову техніку. За виграний час теоретично ми могли б посилити лінію укріплення на Донеччині.

2. Психологічне піднесення українців.

Психологія і мотивація на війні є такими ж повноцінними ресурсами, як наявність людських ресурсів, озброєння й фінансування. Останнє українське місто (Херсон) було звільнено 11 листопада 2022 року, після – Україна лише втрачала території кількох зруйнованих ущент міст. Соціологія засвідчує поступове зростання песимістичних настроїв. Переможна операція сприяє піднесенню й мотивує до подальшої боротьби з ворогом.

3. Психологічний занепад у ворога.

Аналогічно важливий і психологічний стан у ворога. Стрімка й неочікувана операція на російській території сприяє зневірі серед населення Росії, сумнівам у спроможності їхнього військового й політичного керівництва.

4. Аргумент для політичних еліт наших союзників по додатковому постачанню Україні зброї.

Україна вкрай залежить від постачання й фінансування з боку наших союзників. Останнім часом допомога уповільнилася, зокрема й через сумніви у спроможності України досягти успіхів у військовий спосіб. Успішна операція може стати додатковим аргументом у посиленні збройного постачання. Більше зброї – більше успіхів.

5. Війна і нищення інфраструктури на чужій території.

Війна 10 років точилася на українській землі. По обидві сторони фронту. Це означає, що бомбардування і з одного боку фронту, і з іншого боку йдуть по українських будівлях, українська земля насичується мінами й осколками з обох боків фронту. Курська операція кардинально змінює вектор інфраструктурного пошкодження.

6. Поповнення обмінного фонду полонених.

У ворога знаходиться більше полонених, аніж у нас. Значною мірою – через вимушене завершення маріупольської оборони, коли кілька тисяч захисників "Азовсталі" потрапили до полону. Досі вони не всі визволені. Для визволення українських захисників необхідний обмінний фонд. Курська операція була настільки неочікуваною, що десятки російських військових відразу потрапили до полону. Тепер це додаткові можливості для звільнення українських захисників, що потрапили до полону.

7. Посилення переговорних позицій для майбутніх переговорів із Росією.

Я досі переконаний, що у випадку з нагнітанням шуму про "замороження війни" по лінії фронту маємо справу з російською інформаційною спецоперацією, та докладний аналіз цього – не в цій статті.

Тим не менш розмови про ймовірне залучення Росії до якихось переговорних майданчиків наявні. А для будь-яких переговорів додатковим аргументом може бути посилення позицій, у даному випадку – територіальне посилення.

Сім плюсів – це чимало.

Меншою мірою в нас говорять про ризики. Тим не менше для зменшення ризиків або їх нівеляції слід їх озвучити.

Ризики:

1. Подовження лінії фронту з майбутнім контрнаступом ворога.

Під час війни армія, яка володіє меншим ресурсом (людським, озброєння), зацікавлена у зменшенні лінії фронту, а армія, яка володіє більшим ресурсом (людським, озброєння), зацікавлена в розтягуванні лінії фронту. Класичний приклад – битва при Фермопілах, де невеликий загін спартанців довгий час протистояв армії персів, яка в рази переважала за чисельністю, завдяки звуженню лінії фронту.

В України об'єктивно менше ресурсів – як демографічних, так і озброєння, – аніж у ворога. Нещодавно головнокомандувач Сирський навів цифри, які свідчать про суттєву перевагу ворога в озброєнні. У цій ситуації саме ми зацікавлені у зменшенні лінії фронту. Довгий час ворог вдавався до наступу лише по східній лінії – Донеччина, Луганщина, Запоріжжя, частково Харківщина. Ворог уже давно зупинився на північно-східному рубежі по лінії державного кордону з боку Чернігівщини, Сумщини й більшої частини Харківщини. І це було політичне рішення, а не воєнно-тактичне, як у прикладі по лінії фронту на Херсонщині по Дніпру. Зі сторони нашого північно-східного кордону працювали ворожі ДРГ, відбувалися обстріли Харкова, Харківщини й Сумщини, але ворог армією не переходив кордон. Тепер така небезпека може з'явитися. Ворог може накопичити ресурси і перейти в контрнаступ на Суми й Харків. І навіть не для захоплення, а для тотального винищення, як у прикладі з Бахмутом і Авдіївкою. Хочеться вірити, що вище військове й політичне керівництво усвідомлює цей ризик і готувалося до його зменшення.

2. Імовірність використання тактичної ядерної зброї.

Росія має ядерну зброю. І вона може її використати. Ті "експерти", що категорично заперечують таку можливість, видають бажане за дійсне. Трактування ядерної доктрини Росії та російського законодавства відбуватиметься у Кремлі, а не в комп'ютерах "експертів". Ведення воєнних дій на безпосередньо російській території не гарантує використання Росією тактичної ядерної зброї, але збільшує такі ризики. І в цьому теж слід давати собі звіт.

І перший, і другий ризики не обов'язково реалізуються. Тим не менш слід чітко розуміти небезпеки внаслідок їх реалізації й робити все для їхнього недопущення. Зменшення небезпеки від першого ризику має бути шляхом готовності для відсічі противнику на чернігівському, сумському й харківському напрямках, а це означає і накопичення там додаткових військових підрозділів, належних сил ППО, створення фортифікаційних споруд тощо. З інформації, що влада оголосила евакуацію населення з 10-кілометрової прикордонної смуги на Сумщині, хочеться вірити, що влада усвідомлює цей ризик. У будь-якому випадку цей ризик нівелюється лише власним посиленням і вмілою організацією.

Другий ризик (ядерний) поки що менший, та і про нього не слід забувати. Він може бути зменшений за рахунок вдалих переговорів із нашими західними союзниками. Не секрет, що в тій чи іншій мірі переговори чи контакти з ворогом на різних рівнях тривають усю війну. Тож аргументи для стримання Росії від використання ядерної зброї, очевидно, нашими західними союзниками вже наводилися. Тепер ці аргументи мають бути нагадані й посилені.

Джерело: Олександр Доній / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора