+2 Київ
(Російському солдату)
І ось ти зайшов на чужбину,
Заліз на землю ворожу,
Де під кожним кущиком віє:
"Україна все одно переможе!"
І ось ти стріляєш в жінок
З якими може мріяв би спати
І ось ти вбиваєш діток
І ще не боїшся відплати.
Та невдовзі у мареві сонній
Убиті тобой немовлята
Приходитимуть по одній
І чітко так промовлятимуть:
"Горітимеш ти у пеклі!
І не у м'якому ліжку.
Згадуючи перед смертю
Дитячі ручки і ніжки"
І сон цей тебе нещадно
З'їдатиме щонощно
І знатимеш ти, падло,
Що сон той направду віщий.
Горітимеш, с...ко, у пеклі
За стогони, кров і муки.
І ця перспектива невпинно
Стає ближче і ближче, падлюко!
І коли твої вії обугляться,
А очі луснуть в пожежі,
Останнє, що ти почуєш:
"Україна все одно переможе!"
Источник: "ГОРДОН"
