+4 Київ
Знаєте, яка є особливість у нашої сонцесяйної еліти? Їм конче необхідний один на всіх об'єкт для ненависті. Коли ненависть до одного згасає, вони, як по команді, переключаються на інший. Причому здебільшого цим об'єктом стають чомусь жінки.
Довгий час це була [громадський діяч] Ліза Богуцька. Якщо чесно, не стежила, навіть не знаю, чому її стали ненавидіти. Якось кілька тижнів вони ненавиділи [журналістку] Настю Станко. Періодично об'єктом ненависті стаю я. А ось тепер вони всі дружно ненавидять [журналістку Наталію] Мосейчук.
Причому якщо покопатися у них на сторінках, упевнена, за 2014–2015 роки можна знайти перепости Лізи, переживання за Настю, яка потрапила в полон "ЛНР", репости моїх прохань про допомогу армії або патріотичні сюжети ТСН із підводками Мосейчук.
Але варто еліті кинути кістку, якісь слова, вирвані з контексту, вони, як гієни, бездумно кидаються хейтити. Бо ця "кістка" для них – це такі об'єднавчі смисли. Ця ненависть дає їм відчуття приналежності до своїх. Щось глибоко первісне диктує їм на підкорку: напиши щось гидотне, таке щось дуже принизливе, покажи, що ти в колективі!
І все, процес пішов. Самі себе накрутили, а якщо запитати подробиці, запитати, чи знаєш ти, коли, чому і в якому контексті це було сказано/зроблено, більшість із них не відповість.
Я жодного разу не бачила і не спілкувалася з Наталкою Мосейчук, я навіть не можу сказати, чи хороша вона ведуча, бо дуже рідко дивилася "плюси". І я нічого не маю проти закону про мову і тільки за всіляке сприяння розвитку української мови.
Але я проти ненависті, хейту і булінгу будь-кого. Тим більше людей, у проукраїнській позиції яких я не сумніваюся. Просто тому, що вам кинули кістку. Не будьте як "еліта".
Джерело: Ольга Решетилова / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
