Нижче – багато тексту. Але прочитайте. Бо це найголовніше, що сьогодні повинно турбувати всіх, кому небайдужа держава.
Із моменту оприлюднення управлінням спеціальних розслідувань ГПУ і НАБУ записів розмов голови Окружного адміністративного суду Києва пройшло вже два дні.
Третій день на підписі у заступника генерального прокурора Сергія Кізя лежать проєкти підозр голові ОАСК Павлу Вовку та іншим суддям (прессекретарка генпрокурора Лариса Сарган заявила, що підозри суддям Окружного адмінсуду Києва надійшли на підпис тільки сьогодні. – "ГОРДОН"). Третій день Павло Вовк та інші фігуранти можуть перетнути кордон, утекти й уникнути відповідальності.
Третій день мовчить президент, генеральний прокурор, який переховується у відпустці, в.о. голови СБУ, директор ДБР, секретар РНБО, інші посадові особи, які мали б негайно реагувати на виявлені та задокументовані факти незаконного втручання у діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів, ДБР, Державної судової адміністрації, уповноваженої ВР із прав людини та інших, які напряму несуть загрозу національній безпеці України.
Третій день мовчать представники всіх інших політичних сил, зокрема нібито нової опозиції – Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Святослав Вакарчук.
Третій день суспільство не розуміє: чи часом не задумала нова влада зробити вигляд, що цих записів не існує, у будівлі на вулиці Петра Болбочана, 8 справді знаходиться суд, а Павлу Вовку і його підопічним нічого не заважає продовжувати залишатися “суддями” і чинити своє “вовче правосуддя”?
Чи не задумали в Офісі президента спустити все на гальмах, залишити підозри непідписаними, а зручний суд переорієнтувати під себе і використовувати для своїх цілей у подальшому? Тим більше, як ми чули на оприлюднених записах, є відповідна готовність самих суддів.
Якщо ви ще не зрозуміли, то це момент істини. Перевірка на готовність влади до реальних, а не косметичних змін, або навпаки – до відкату назад – та перевірка суспільства на наявність червоних ліній (про які так любить говорити Вакарчук). І можете повірити – ми не дозволимо ці лінії перетнути.
Оприлюднені НАБУ записи з кабінету голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка лише підтвердили ті факти, про які з 2015 року заявляли активісти, дотичні до проведення судової реформи. Очищення судової системи не відбулося. Щоб протидіяти об’єктивному оцінюванню, деякі судді задіювали всі можливі корупційні зв’язки і вигадували спеціальні схеми. Громадська рада доброчесності як орган демократичного контролю за ходом судової реформи фактично була усунута від процесу оцінювання суддів і наштовхнулася на шалений опір із боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя.
Зараз, коли інформація громадськості підтверджена матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, проведених слідчими НАБУ, СБУ і ГПУ, і саботаж судової реформи мало в кого викликає сумніви, настає час “Ч” для представників усіх гілок української влади: чи здатні вони на рішучі кроки задля покарання винних у зриві однієї з ключових реформ та чи готові перезапустити процес очищення судової системи?
Ми, небайдужі громадяни, вимагаємо негайно:
1. Від генерального прокурора України Юрія Луценка та його заступника Сергія Кізя:
2. Від Верховної Ради України:
3. Від уповноваженої з прав людини Людмили Денісової:
4. Від президента Володимира Зеленського та Офісу президента:
Це – наша червона лінія. І ми не дозволимо її перетнути. Ми оголошуємо відлік часу до виконання наших вимог.
Кожен день невиконання цих вимог буде коштувати всім вище зазначеним посадовим особам, органам влади та політикам як мінімум істотних репутаційних втрат і електоральних рейтингів. Як показує досвід попередньої влади, невиконання очікувань громадськості дуже дорого коштує. Час пішов.
Джерело: Ольга Решетилова / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу авторки
Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.