Вовк та інші фігуранти оприлюднених записів розмов можуть утекти за кордон. Але президент, генпрокурор, секретар РНБО мовчать

Нижче – багато тексту. Але прочитайте. Бо це найголовніше, що сьогодні повинно турбувати всіх, кому небайдужа держава.

Із моменту оприлюднення управлінням спеціальних розслідувань ГПУ і НАБУ записів розмов голови Окружного адміністративного суду Києва пройшло вже два дні.

Третій день на підписі у заступника генерального прокурора Сергія Кізя лежать проєкти підозр голові ОАСК Павлу Вовку та іншим суддям (прессекретарка генпрокурора Лариса Сарган заявила, що підозри суддям Окружного адмінсуду Києва надійшли на підпис тільки сьогодні.  – "ГОРДОН"). Третій день Павло Вовк та інші фігуранти можуть перетнути кордон, утекти й уникнути відповідальності.

Третій день мовчить президент, генеральний прокурор, який переховується у відпустці, в.о. голови СБУ, директор ДБР, секретар РНБО, інші посадові особи, які мали б негайно реагувати на виявлені та задокументовані факти незаконного втручання у діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів, ДБР, Державної судової адміністрації, уповноваженої ВР із прав людини та інших, які напряму несуть загрозу національній безпеці України.

Третій день мовчать представники всіх інших політичних сил, зокрема нібито нової опозиції – Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Святослав Вакарчук.

Третій день суспільство не розуміє: чи часом не задумала нова влада зробити вигляд, що цих записів не існує, у будівлі на вулиці Петра Болбочана, 8 справді знаходиться суд, а Павлу Вовку і його підопічним нічого не заважає продовжувати залишатися “суддями” і чинити своє “вовче правосуддя”?

Чи не задумали в Офісі президента спустити все на гальмах, залишити підозри непідписаними, а зручний суд переорієнтувати під себе і використовувати для своїх цілей у подальшому? Тим більше, як ми чули на оприлюднених записах, є відповідна готовність самих суддів.

Якщо ви ще не зрозуміли, то це момент істини. Перевірка на готовність влади до реальних, а не косметичних змін, або навпаки – до відкату назад – та перевірка суспільства на наявність червоних ліній (про які так любить говорити Вакарчук). І можете повірити – ми не дозволимо ці лінії перетнути.

Оприлюднені НАБУ записи з кабінету голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка лише підтвердили ті факти, про які з 2015 року заявляли активісти, дотичні до проведення судової реформи. Очищення судової системи не відбулося. Щоб протидіяти об’єктивному оцінюванню, деякі судді задіювали всі можливі корупційні зв’язки і вигадували спеціальні схеми. Громадська рада доброчесності як орган демократичного контролю за ходом судової реформи фактично була усунута від процесу оцінювання суддів і наштовхнулася на шалений опір із боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя.

Зараз, коли інформація громадськості підтверджена матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, проведених слідчими НАБУ, СБУ і ГПУ, і саботаж судової реформи мало в кого викликає сумніви, настає час “Ч” для представників усіх гілок української влади: чи здатні вони на рішучі кроки задля покарання винних у зриві однієї з ключових реформ та чи готові перезапустити процес очищення судової системи?

Ми, небайдужі громадяни, вимагаємо негайно:

1. Від генерального прокурора України Юрія Луценка та його заступника Сергія Кізя:

• у найкоротші терміни підписати подані на підпис 26 липня 2019 року проєкти підозр голові Окружного адміністративного суду Києва Павлу Вовку, іншим суддям ОАСК та інших судів, залучених до розслідуваних злочинів, у втручанні в діяльність ВККС, винесенні завідомо незаконних судових рішень, втручанні в систему автоматичного розподілу справ тощо;
• оголосити підозри іншим фігурантам зазначених злочинів, зокрема уповноваженій Верховної Ради з прав людини Людмилі Денісовій, слідчим ДБР, задіяним у незаконних діях і тиску на членів ВККС, Денісову тощо;
• не допустити втечі голови ОАСК Павла Вовка й інших осіб, яким підготовлені підозри, і переховування їх від слідства і правосуддя;
• забезпечити належне розслідування фактів впливу Павла Вовка на інших суддів ВККС, на уповноважену з прав людини, слідчих ДБР, ДСА;
• зупинити проведення конкурсу на посаду у ВККС, призначеного уповноваженою з прав людини Людмилою Денісовою на 30 липня 2019 року.

2. Від Верховної Ради України:

• звільнити уповноважену ВР із прав людини Людмилу Денісову, яка вже навіть після оприлюднення записів НАБУ продовжує реалізовувати схему усунення неугодних членів ВККС, погоджену з Павлом Вовком, тобто вчиняти злочин.

3. Від уповноваженої з прав людини Людмили Денісової:

• скасувати публічний конкурс із добору кандидатів для призначення уповноваженою Верховної Ради України з прав людини членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, призначений на 30 липня 2019 року;
• відкликати членів ВККС, призначених під тиском;
• скасувати накази про звільнення членів ВККС, винесені під тиском;
• подати у відставку.

4. Від президента Володимира Зеленського та Офісу президента:

• публічно викласти свою позицію з приводу оприлюднених записів розмов Павла Вовка, які доводять відсутність у цих суддів права називатися суддями, а великою мірою – відсутність правосуддя як такого, принаймні в цьому суді;
• ініціювати розформування Окружного адміністративного суду Києва;
• гарантувати незалежне розслідування кримінальних проваджень щодо фактів саботажу судової реформи та корупційних схем навколо цього;
• паралельно з належним розслідуванням всіх згаданих вище злочинів і надання їм відповідної оцінки суспільством перезавантажити Вищу кваліфікаційну комісію суддів та забезпечити участь громадськості в ній.

Це – наша червона лінія. І ми не дозволимо її перетнути. Ми оголошуємо відлік часу до виконання наших вимог.

Кожен день невиконання цих вимог буде коштувати всім вище зазначеним посадовим особам, органам влади та політикам як мінімум істотних репутаційних втрат і електоральних рейтингів. Як показує досвід попередньої влади, невиконання очікувань громадськості дуже дорого коштує. Час пішов.

Джерело: Ольга Решетилова / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу авторки