Втрати російських окупантів
1 177 370

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 396

ТАНКИ

430

ЛІТАКИ

347

ГЕЛІКОПТЕРИ

Ольга Руднєва
ОЛЬГА РУДНЄВА

Українська волонтерка, директорка Superhumans Center

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Після полону хлопці благають прибрати з меню каші. Для них це як тригер

"Є задачка: нам треба створити ще одне меню. 10-те за рахунком. Для пацієнтів, які були звільнені з полону". У Superhumans Center уже є меню для веганів, і для вегетаріанців. Бо, уявіть собі, воюють і ті, і ті.

Є післяопераційна дієта і дієти для людей із травмою обличчя, бо дуже часто пацієнт не може їсти тверду їжу, треба все перебивати у блендері.

Учора отримали запит від хлопців після полону. Вони благають прибрати з меню каші.

Каші як тригер.

Бо єдине, що вони їли в полоні, були ці срані каші.

Медичний директор дав розпорядження розробити ще одне меню для тих, хто після полону. У них не має бути каш. Ніколи. Щоб не було цього тригеру.

Меню під кодовою назвою "після полону".

На початку створення центру ми дали собі слово, що в нас ніколи не буде запаху лікарні. Бо запах лікарні тригерить у травму. Бо запах лікарні каже тобі – ти хворий. А в нас нема хворих. Відсутність кінцівки та травма обличчя – це не хвороба. Воно не лікується. Нога не відросте, обличчя ніколи не буде таким, як до травми. Це буде нова ідентичність. Отже, ми не лікуємо, ми повертаємо втрачені можливості. І ми хотіли, щоб це було не лише на словах, щоб це було в повітрі. Ми розробили власний запах і дуже часто наші супери дякують за те, що вони не відчувають себе в лікарні. Саме завдяки цій дрібниці.

Через місяць після початку роботи центру ми вимкнули всі сушарки для рук, бо раптовий звук в замкненому приміщенні призвів до двох панічних атак. Ми нормально вклалися тоді в заміну всіх сушарок на паперові рушники, але то було принципово.

Іноді в нас з Андрієм Ставніцером закипає мозок від того, скільки всього має бути враховано, щоб відновити людину після війни. Від того, які дрібниці повертають людину у травму, і від того, якими чутливими ми маємо стати для того, щоб травми війни не переслідували нас після повернення в мирне життя. Але ми колись дали собі слово будувати країну суперлюдей, а велике тримається на фундаменті з дрібниць, які не можна ігнорувати.

Історія Олега із цієї світлини, який проходив відновлення в нас у центрі, сьогодні на сторінці центру. 

Після полону хлопці благають прибрати з меню каші. Для них це як тригер фото 1 Фото: Олена Субач

Джерело: Olga Rudneva / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати