Усе почалося із мрії. Із мрії, яка народилася з болю й необхідності щось робити. Андрій Ставніцер сказав: "Ми робимо сьогодні для сьогодні, а маємо робити для завтра". Він одразу знав, що це буде Superhumans Center, одразу бачив велику картинку з операційними, найкращою лабою протезування й філіями по всій країні.
Я думала: "Це нереально". Але сказала "так".
Нам сказала "так" перша леді Олена Зеленська на дзвінку, коли спитала, чи ми точно розуміємо, як це все зробити, і Андрій чесно відповів: "Ні. Але ми розберемося".
Нам сказав "так" Говард Баффет, коли ми на ...надцятому дзвінку з Філіпом Грушко розповідали, яким буде всесвіт суперлюдей.
Нам сказали "так" Стінг і Труді Стайлер, коли ми після концерту у Варшаві підняли келих за моє звільнення з попередньої роботи.
Нам сказав "так" Річард Бренсон, коли ми виносили сміття з майбутньої лаби.
Нам сказав "так" Беар Гріллз, коли ми зустрілися під готелем у Києві і я розповідала йому про те, як це – будуватися, коли навколо все руйнується.
Ми колесили по світу, писали тисячі мейлів і виходили на сотні дзвінків з аеропортів, готелей і машин. Ми вірили й заряджали своєю вірою всіх навколо.
А потім були перші "супери". Перші сльози й перше запитання: "Я колись звикну до того, як людина робить свій перший крок у свідомому віці?" Був перший випускний, перший похід у гори із "суперами", перша операція, перший слуховий апарат і перший "супер" – переможець на міжнародних спортивних змаганнях. Стільки всього було вперше за цей рік, і кожен день ми казали собі: "Усе тільки починається".
І ось рік потому: 568 протезів, 65 операцій, чотири дитини, народжені нашими "суперами", два відкриті бізнеси, 10 тис. м² всесвіту суперлюдей і тонни випитої кави під розмови, "як прилетіло".
Попереду Одеса, Дніпро, освітній центр, розвиток нашої 3D-лаби й тисячі історій суперлюдей.
Цього б ніколи не було, якби ми не вірили в те, що можливо все.
Цього б ніколи не було, якби ви не повірили в те, що ми зможемо.
Цього б ніколи не було, якби сотні людей, які втратили кінцівки, не повірили в те, що разом ми зможемо.
Із вдячністю за підтримку рухаємося далі.
Джерело: Olga Rudneva / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора