+8 Київ
Китайці вирішили підняти ставки. За останні дні вони не сказали нічого нового, але тон явно став різкішим. Міністр закордонних справ Цінь Ган прямо провів паралель між військовою допомогою нам і підтримкою США Тайваню. Це і так було зрозуміло, але прямим текстом раніше китайці це не казали. Більше того, китайський лідер тепер говорить про бажання Заходу на чолі зі США стримувати Китай, а Цінь Ган звинувачує американців у бажанні створити ще одне "НАТО" в Азії.
Висновок очевидний: Китай відчув момент, коли суперництво зі США вже не просто не може бути прихованим – воно стає визначальною рисою світу. Усе, що буде відбуватися або не відбуватися у світі буде розглядатися через призму цього суперництва. У тому числі й наша війна з Росією. Причому пов'язування Китаєм військової допомоги нам і Тайваню – це тільки верхівка айсбергу.
На наших очах і доволі швидко відбуватиметься розмежування Заходу і Сходу, а Євразії – на Європу й Азію. Росія може швидко рухатися в китайську сферу впливу: там все більше китайських машин, іде "юанізація" економіки й навіть депозити вже в юанях пропонують. Китай спробує "застовпити" за собою Росію й Казахстан як ресурсну базу в усіх сенсах, а Білорусь – як майданчик впливу, такий собі шматочок Азії в Європі. Про наслідки можна говорити довго, але для нас це створює чимало викликів і ризиків.
По-перше, Китаю потрібна слабка Росія, але "здати" її аж ніяк не вигідно. Чимало європейських країн дуже залежать від експорту в Китай, і підняття ним ставок може створити виклик для солідарності Заходу, особливо на фоні президентської кампанії у США, де тема Китаю буде однією з основних.
Путін це, до речі, теж добре розуміє. Для нього президент на кшталт Трампа – єдиний порятунок від китайської кабали, хоча це може бути й запізно і Китай з'їсть його "живцем". Що, звісно, не створить простір на схід від нас більш дружнім.
Росія перетворюється із гравця на того, ким грають, а ми будемо частиною цієї гри. Головне, щоб це була своя гра.
Джерело: Pavlo Klimkin / Facebook
