Візит "товариша Кіма" означає, що ізоляція РФ працює навіть в Азії. Але КНДР – це вотчина китайців, і ділити її з Путіним вони не дуже раді

Візит Кім Чен Ина до РФ – це насамперед сигнал Заходу. Домовитися про постачання північнокорейської зброї й боєприпасів – для цього достатньо російського міністра оборони Шойгу. А зустріч на російському космодромі на Далекому Сході – прямий натяк на те, що Північна Корея може отримати допомогу в запуску супутників, що поки що в режиму не працює: попередні запуски були невдалими.

Відвідування заводу, де виробляють літаки Су, – це ще один сигнал, адже це ще одне слабке місце режиму. Путін говорить Заходу й азійським країнам, що готовий "закрити" слабкі місця і зміцнити монстра, зробивши його водночас більш залежним від РФ. Північна Корея завжди була зобов'язана своїм існуванням Китаю, очевидно, що цей візит теж із китайцями щонайменше обговорювався, якщо не був погоджений. Китайцям потрібно ускладнити стратегію їхнього стримування з боку США та азійських країн і зробити Північну Корею більш потужною, але контрольованою.

Новина про те, що Путін прийняв запрошення відвідати Пхеньян, є його очевидним прагненням створити дуже нерівне, але пов'язане спільною антипатією до Заходу партнерство у сфері безпеки. Кім Чен Ин розуміє, що він потрібний, від поставок озброєнь до геополітики, і, звісно, радіє, адже він отримає продовольство й, можливо, обмежений доступ до технологій.

Утім, китайці мають обережно ставитися до зростання впливу РФ у Північній Кореї – це завжди була їхня вотчина, і ділити її з Путіним вони точно не дуже раді. Відсутність високого китайського представництва на економічному форумі у Владивостоці – це найкраще свідчення, що в Китаю з РФ все далеко не просто. Путін відкривав форум у сумній компанії з віцепрезидентом Лаосу, що виглядало кепсько й навіть принизливо, хоча напевно Москва зробила все, щоб забезпечити присутність високих гостей з Азії.

Партнерство з "товаришем Кімом" – це останнє, до чого може вдатися Путін, когось гіршого у світі банально немає. Тому, незважаючи на всі ризики постачання зброї, сам факт візиту для нас геополітично – це хороший знак, адже ізоляція РФ працює навіть в Азії, хоч і зовсім не так, як нам би хотілося – дуже вибірково й на основі азійських геополітичних уявлень, що дуже відрізняються від наших. Токсичність Путіна відчувається в Азії – візит північнокорейського диктатора і вражаюча відсутність азійських лідерів у Владивостоці краще за будь-які приклади.

Джерело: Pavlo Klimkin / Facebook