В офісі Зеленського мене пригощали цукерками Roshen. Не здивуюся, якщо Порошенко, коли ніхто не бачить, із теплотою дивиться "Вечірній квартал"

Я оце нещодавно записав одне відео для свого YouTube-каналу щодо санкцій, якими "прихлопнули" медведчуківські канали. І в цьому відео компліментарно висловився на адресу Зеленського і Порошенка. Бо один влупив санкції, а другий підготував базу для цього ще пару років тому (що в ефірі моєї програми на радіо підтвердив представник Зе-команди).

Ну і я сказав, мовляв, як би було круто, якби ці два політики перестали чубитися між собою, а об'єднали свої зусилля задля українського народу. Здавалося б, що в цьому поганого? Але "прилетіло" від прихильників обох.

Люди з аватарками "ЄС" писали, що ні в якому разі не можна об'єднуватися з клоуном і я маю покаятися тільки за те, що така думка могла прийти в голову.

А прихильники діючого президента писали, що якщо він буде об'єднуватися зі своїм попередником, то перетвориться на баригу. А це – неприпустимо! Ну і теж сипонули мені "промінчиків добра".

Я от що хотів би відповісти обом таборам. Ваші емоції мають право на існування. Але ви повинні розуміти, що та публічна риторика, яка доходить до вас, – це лише верхівка айсберга політичних хитросплетінь сучасної України.

Як показала практика (за винятком Януковича), будь-який український президент рано чи пізно стає націоналістом. Кучма дозрів до "Україна – не Росія". Порошенко дійшов до "Геть від Москви". Риторика Зеленського міняється на очах, і вектор її спрямований далеко не в бік "ватної" публіки.

Тому не поспішайте ніколи закидувати когось шапками. Перед обличчям спільного ворога іноді утворюються такі тимчасові союзи, які було іноді важко уявити. Інстинкти виживання ведуть до об'єднання. А показова ненависть годиться тільки для нарощування рейтингів і мобілізації свого електорату. Чому я говорю про показовість?

Ну бо ось фото, яке я колись зробив у Офісі президента. Щоб очікування зустрічі з керівником офісу було не таким нудним, секретар принесла на тарілочці частування. Так я поласував цукеркою Roshen в офісі Зе.

Тож не здивуюся, якщо і Петро Олексійович, коли його ніхто не бачить, із теплом в очах переглядає випуски "Вечірнього кварталу".

Любові вам усім, друзі! Світлої та безмежної! Ну і приємного вікенду!

Джерело: Сергій Притула - офіційна сторінка / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.