Сьогоднi в мене був ефiр на телеканалi NewsOne, і менi поставили запитання, як я ставлюся до росiйськоï мови. Я вiдповiла, що нормально до неï ставлюся.
Я справді спокiйно ставлюся до того, хто б якою мовою не розмовляв, і рiдко звертаю на це увагу. Для мене є два види мов, із яких я iнтуїтивно та жестикулярно розумiю, про що йдеться, i з яких не можу зрозумiти спiврозмовника зовсім. Що бiльше я подорожую свiтом, то бiльше виявляю, що я розумiю бiльше мов, нiж могла собi уявити.
Але сьогодні я опинилася в українському аеропорту Жуляни. Не знаю, куди якi рейси були до вiдльоту, але на мить я зупинилася, зосередилася та почула, що мене оточує суцiльна росiйська мова. Це була i росiйська-росiйська, i росiйська-украïнська. Я ïх досить добре розрiзняю. Росiйською говорили всi: вiд старого до малого!..
I я вдруге в життi вiдчула й остаточно зрозуміла свою реакцiю на росiйську мову – вона мене втомлює. Мене втомлює як чути росiйську мову, так нею й розмовляти. Утомлює так, як назойливий звук, що постійно діє на нерви. Так, як утомлював мене в росiйських в'язницях постiйний набридливий шум чужоï менi росiйськоï мови.
Але я розумiю, що в когось може бути зовсiм iнша реакцiя на росiйську мову. Для когось вона рiдна вiд дитинства i ïï звучання приємне.
Я звернула увагу на одну родину. Батько говорив украïнською, до того ж iз гарним колоритним захiдняцьким акцентом. Мати – росiйською. Маленький син вiдповiдав матерi також росiйською. Але тiльки батько з ним заговорював українською, син йому вiдповiдав украïнською мовою з тим самим чистим захiдняцьким дiалектом, що й батько. Я пiдiйшла та запитала, чому так дивно вони спiлкуються у своïй родинi. Чоловiк пiдтвердив, що вiн iз Захiдноï України. Коли вiн живе в Києвi, то з друзями спiлкується росiйською. А сина вони так навмисно вчать, щоб знав двi мови одночасно.
Так яке в Україні може бути першочергове мовне питання, якщо всерединi однiєï українськоï родини люди його вже самi вирiшили?
А держава повинна передусім вирiшити для молодоï українськоï родини питання миру в Україні та зростаня потужноï економiки! Щоб ïм не довелося втiкати з України в багатшi краïни, користуючись благами безвiзу, i вчити свого сина паралельно ще третьої та четвертої мов!