Виходить, що стара, але дешева машина для нас важливіша, ніж чесна робота судів і поліції, некорумпована влада

Другий день ходжу через ряди машин, які заблокували вулицю Грушевського перед Радою, і відчуваю змішані почуття. З одного боку, мене турбує те, що акція має явний політичний підтекст, який виражається у вимозі скасувати постанову Кабміну про боротьбу з контрабандою. Не ту частину, де поліції дозволено доступ до бази даних автомобілів, які в'їхали, а взагалі усю постанову!

У вимогах – не введення тимчасового мораторію на покарання за протерміновані строки транзиту, а, по суті, зупинка усієї боротьби з контрабандою!

Хоча навряд чи люди, які приїхали відстоювати свої права на свій (хоч і куплений за "сірою" схемою) автотранспорт, це розуміють. Але сама тенденція тривожна. Одразу приходить аналогія зі страйком далекобійників у Чилі, перед приходом Піночета. Щоправда, там діяло ЦРУ. А тут можуть бути інші автори, але механізм той самий...

З іншого боку, мене щиро тішить здатність наших людей об'єднатися і терпіти незручності для захисту своїх інтересів. Нехай дрібних і приватних, але не сидіти за принципом "моя хата скраю", а підняти тіло з дивана і боротися за те, що тобі важливо... Це вселяє оптимізм.

Шкода тільки, що до числа таких, близьких кожному, інтересів не належать питання глобального облаштування держави. Виходить, що стара, але дешева машина для нас важливіша, ніж чесна робота судів і поліції, некорумпована влада тощо. Але я впевнений, що це тимчасово. Що якщо у людей будуть машини, можливість нормально харчуватися і жити, а не боротися за виживання, рівень їхніх інтересів неминуче дійде і до таких вимог. Тож боріться, мужики! Але не дозволяйте маніпулювати собою "кришувальникам" контрабанди, використовувати себе втемну!

Джерело: Sergiy Garmash / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора