-3 Київ
У процесі переговорів тристоронньої контактної групи (ТКГ) в Мінську для України складається низка небезпечних тенденцій, що стосуються питань обміну та звільнення військовополонених.
За словами координатора робочої групи з гуманітарних питань у тристоронній контактній групі Тоні Фріша, основним гуманітарним питанням були обмін і синхронне, одночасне звільнення утримуваних осіб. Власне, головні проблеми виникають щодо верифікації кількості в’язнів та впровадження механізму так званої юридичної очистки, що може скасувати відповідальність терористів за злочини на Донбасі.
Не менш важливим є механізм допуску – українська сторона в переговорах має наполягати на допуску ОБСЄ і Червоного Хреста до всіх місць перебування українських в’язнів. Загальна кількість зниклих безвісти в ОРДЛО за роки війни сягає близько 400 осіб. Відповідно, українська сторона повинна вимагати верифікації і підтвердження даних цих людей. Так, наприклад, луганський бізнесмен Денис Секацький, звільнений із полону під час останнього обміну, заявив про те, що заплатив терористам $32 тис. за включення до списків обміну. Перед цим він пів року вважався зниклим безвісти.
Показовим є той факт, що спеціальний представник голови ОБСЄ в Україні та тристоронній контактній групі (ТКГ) Гайді Ґрау визнає, що головною проблемою залишаються "повний та безумовний доступ" до всіх утримуваних осіб для Червоного Хреста та інших міжнародних організацій.
Для України ж головна небезпека полягає в тому, що під час переговорів ТКГ у Мінську фактично було домовлено про механізм так званої юридичної очистки.
Представниця самопроголошеної "ДНР" Наталія Ніканорова повідомила, що сторони домовилися спочатку провести "юридичне (процесуальне) очищення" кандидатів на обмін, тобто ухвалити судові рішення, які б зняли з них судимість чи амністували, а потім уже проводити сам обмін. За її словами, представники влади України на це погодилися.
"Юридична очистка" – це дуже небезпечний прецедент. Незважаючи на те що в Україні немає прецедентного права, створюється саме політичне підґрунтя ухвалення Верховною Радою закону "Про загальну амністію". Таким чином російська сторона буде демонструвати українському суспільству факти наочної практики: "От дивіться, юридично очистили співробітників "Беркуту" і людей, причетних до диверсійної діяльності іноземних спецслужб на території України, то чому не можемо ухвалити механізм юридичної очистки щодо учасників незаконних збройних формувань?".
Якщо до цього дійде, усі особи, причетні до початку війни на Донбасі, колаборанти РФ та люди, дотичні до злочинів проти держави Україна, будуть повністю звільнені від кримінального переслідування.
А тим часом адвокат Микола Полозов повідомив, що слідчий слідчого управління Федеральної служби безпеки РФ сповістив про прийняте процесуальне рішення щодо призупинення попереднього слідства у справі 24 військових українських моряків, захоплених РФ у Керченській протоці. Скоріше за все, розслідування зупинили у зв’язку із неявкою наших моряків для проведення слідчих дій. Нагадаю, що вони були звільнені під особисте зобов’язання уповноваженої Верховної Ради України із прав людини Людмили Денісової і в Росії проти них не закрили кримінальні справи. Наступним кроком може стати оголошення українських моряків у державний та міждержавний розшук, тобто як на території РФ, так і по лінії Інтерполу.
Тож українська сторона в переговорах з російською стороною повинна вимагати проведення "юридичної очистки" щодо українських бранців – як уже звільнених українських моряків, так і українців, які все ще утримуються на території РФ у якості заручників. На жаль, цього не відбувається.
Примітно, що за часів президентства Петра Порошенка Україна в процесі обміну полоненими взагалі уникала подібних формулювань. Тобто про жодну так звану юридичну очистку і припинення кримінального переслідування не йшлося. Обміни відбувалися без застосування подібної практики.
І попри це за п'ять років відбулося кілька обмінів і з полону терористів були звільнені понад 3000 осіб. І це без жодних попередніх умов із боку Росії та представників терористичних "ЛНР" та "ДНР".
Джерело: Дмитро Снєгирьов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
